Наша історія

Історія с. Старуня

Для того, щоб зрозуміти що сьогодні собою являє Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача, мусимо для початку коротко поглянути на історію цього села. Старуня – одне з найдавніших поселень на Богородчанщині. В час, коли вперше згадується Старуня, Галичиною правив король Володислав. «…Сей» Володислав правив Галичиною 6 літ під зверхністю угорського короля. (М. Грушевський «Історія України»). Саме в цьому 1378 році Володислав Опольський у Львові віддає село Старуня синам Драгомиру і Некрину. Ось як пише про це “Словник староукраїнської мови”: «Узрівши есми на вірную службу Драгомиру і на Некрину дали єсми їм 2 села на ім’я село Старуня, а другоє село Новоє – 1378 рік». Вже в самій назві – старовинність, старовизна, давність.

На території села знайдено 17 давніх людських поселень VII–V тисячоліть до нашої ери, фрагменти кераміки та кам’яні вироби. На думку вчених, саме наявність сировини для виготовлення знарядь праці, сприятливий клімат, водні ресурси, багата фауна і рослинність колись привабили людей в цю місцевість. За однією з версій істориків, саме у Старуні опришки Олекси Довбуша заховали скарби, здобуті у Богородчанському замку. З кінця XIX ст. в Старуні діяла шахта озокериту.

Старуня – це Бойківський край. Бойки виділяються з основної маси населення характерними етнопсихологічними рисами, насамперед вдумливістю, старанністю, надійністю. Старунські люди справді вдумливі та з почуттям власної гідності.

«Тут ми живемо, пишаємося історією і традиціями громади, маємо розвинений громадянський патріотичний дух, який допомагає нам робити все необхідне для блага мешканців», – розповідає о. Ярослав Середюк, адміністратор парафії свв. апостолів Петра і Павла, с. Старуня. Саме на цій парафії і розпочалося зародження спершу Центру паломника, а нині – Відпустового центру. І саме о. Ярослав знаходився при джерелах творення історії Відпустового центру.

Також, Старуня відома своїм природнім чудом – в селі є грязьовий вулкан. Геологічна пам’ятка природи – єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі. Своїм виникненням він зобов’язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Вперше вулкан проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі, діаметром близько 50 м, з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних мінікратерів і зараз у рельєфі нагадує грязьову пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації мають цінні лікувальні властивості.

Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. Внаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині 600—1000 метрів і відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших 7 років ця територія піднялася на 1 метр.

Село з декількома храмами

«Для нашого села притаманний високий рівень релігійності, – каже священник. – Це, напевно, пов’язане з ім’ям відомого в усій Європі своїм покликанням служити Богові Симеоном Лукачем. В Старуні – три храми. Церква Святої Параскеви-П’ятниці – матірна. Дочірними є – храм Вознесіння Господнього (Воротищі) і Святих апостолів Петра і Павла (Красна)».

Церква Святої Параскеви-П’ятниці (Царинка)

Дерев’яний храм Великомучениці Параскеви-П’ятниці (храмове свято – 10 листопада), побудований і освячений у 1908 році. Про місцеву церкву є згадки в другій половині XVI ст.

На місці сучасної дерев’яної церкви стояла давніша, яка походила щонайпізніше з XVIII ст. Але, у 1915 році була спалена. Замість неї у 1924-1927 роках громада збудувала нову церкву з дерева, яку освятили у 1931 році. Довгий час храм був головним молитовним місцем для вірних села Старуні і Ластівців.

На церковному подвір’ї в 1991 році постав бронзовий пам’ятник Блаженномученику Симеону Лукачу, зведений за кошт громади села. Тепер адміністратором парафії є о. Іван Херманчук. Йому також допомагає довголітній парох отець-емерит Ярослав Дирів.

Церква Святих апостолів Петра і Павла (Красна)

Перший камінь під будівництво храму було закладено у 2002 році, а вже 12 липня 2006 року – освячено нову муровану церковну споруду для вірних греко-католицького обряду. З 2011 року парохом на парафії є о. Ярослав Середюк.

Великою цінністю церкви є ікона о. Симеона Лукача, виконана майстром Оленою Кондратів на прохання парафіян церкви у 2011 році. Ця ікона об’єднала оселі та цілі родини під час молитовного почитання священномученика протягом всього 2013 року Божого.

При церкві діють молитовні спільноти “Матері в молитві” та “Матері Божої Неустанної помочі”, а також “Апостольство Доброї Смерті” та “Маргаритка”.

Церква Вознесіння Господнього (Воротищі)

Церква Вознесіння Господнього – новий сучасний храм релігійної громади УГКЦ частини села Воротищі.

Зведена святиня на місці давньої дерев’яної церкви, збудованої у 20-30 рр. XX століття. Стару церкву розібрали наприкінці 2010 року, а на її місці за три роки звели і освятили мурований храм.

22 вересня 2013 року є днем освячення церкви Вознесіння ГНІХ. Багато парафіян церкви є учасниками молитовного братства “Жива вервиця”, а також спільноти “Матері в молитві”. Сьогодні на цій парафії служить о. Василь Гоголь.

Зародження Відпустового центру

Повернення мощей

З волі Божої і на прохання отця-пароха Ярослава Середюка і вірних церкви свв. апостолів Петра і Павла у 2012 році часточки мощей блаженного Симеона перенесли до храму.

Отець Ярослав був призначений на служіння в с. Старуня у 2011 р. До того він був сотрудником у Лисці, а тому, за його словами, відчував певний страх, бо ж тепер довелося самостійно провадити усією парафією.

«Перше, що я зауважив на цій парафії, це люди, які жили живою пам’яттю про блаженного Симеона. На той час було чимало свідків, які пам’ятали його. І це було своєрідним викликом для мене, бо треба було відповідати дуже високій планці», – пригадує о. Ярослав.

Очевидно, будь-який священник, який приходить на нове місце служіння, прагне активно його розвивати. Так трапилося і в Старуні. Після довгих роздумів та розмов з місцевими, а зокрема зі старшою сестрицею парафії п. Євдокією Чуфус, о. Ярослав написав лист-прохання до Митрополита Володимира Війтишина щодо повернення часточки мощей блаженного Симеона.

13 січня 2012 року, в переддень великого празника Найменування Господнього, до храму свв. апостолів Петра і Павла, було урочисто перенесено часточку мощей блаженного священномученика Симеона Лукача з Архікатедрального собору, для прилюдного вшанування у рідному селі.

«Спочатку це вшанування полягало в тому, що раз на місяць, в першу суботу, ми молилися богослужіння до блаженного Симеона і відбувалося благословення його мощами», – розповідає о. Ярослав.

Вже сьогодні можемо говорити, що саме ця подія дала поштовх для розвитку Відпустового центру. Однак, за словами отця-пароха, тоді ніхто й не знав, що з того вийде. Священник пригадує, що вшанування блаженного цілий рік відбувалося тільки в першу суботу місяця.

У 2013 р. розпочалась нова молитовна ініціатива, що тривала понад рік, в рамках якої ікона блаженного “мандрувала” по домівкам місцевих людей.

«Це відбувалося дуже врочисто. В неділю, після Божественної Літургії, ми усією парафією, процесійно переносили ікону з храму до першої хати. Ті родини, котрі хотіли прийняти ікону, записувались у своєрідну чергу і так ікона “мандрувала” селом».

Щотижня, після Служби Божої, вірні разом з душпастирем відвідували помешкання родини, в якому тиждень перебувала ікона. Там лунала молитва, а опісля її переносили далі. Навіть серед тижня багато парафіян для своїх приватних молитов відвідували помешкання, в якому перебувала ікона.

Ікона блаженного Симеона

«Отримавши попередній дозвіл, ми паралельно розпочали працювати над написом ікони блаженного, в яку також планували помістити часточку цих мощей», – каже о. Ярослав.

Авторкою ікони стала п. Олена Кондратів з с. Радча. Вона написала цю ікону, а опісля гравіювання та різблення здійснили майстри з Богородчан. Далі місцеві майстри зробили обрамлення та дерев’яну рамку з підставкою.

Відтак у храмі з’явилася ікона блаженного Симеона, в якій є його мощі, і яку паломники завжди вшановують своїми молитвами.

Численних паломників, які й сьогодні приїжджають на молитву до с. Старуня, щиро дивує, як у такому порівняно невеликому селі активно функціонують відразу три греко-католицькі парафії та цілий Відпустовий центр. Вочевидь, відповідь проста – це справа блаженного Симеона Лукача, яка продовжується в добрих ділах і добрій пам’яті нащадків.

Саме з ініціативи місцевих мешканців у селі, при парафії св. апостолів Петра і Павла, у 2018 р. постав Центр паломника “Симеон Лукач”. Ми знаємо чимало паломницьких центрів, які провадять свою діяльність, організовуючи численні паломництва до різних святих місць. Натомість новий центр вирішив взяти саме таку назву, зважаючи на те, що це святе місце, до якого матимуть змогу їздити численні паломники.

Робоча група з розвитку Центру паломника

Навесні 2018 року музей вже був зведений. Спільними зусиллями місцевих людей його вдалося наповнити експонатами. Саме в тому році припала 125-та річниця від дня народження блаженного Симеона. З нагоди відзначення цієї дати та відкриття музею, великою радістю став візит Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, який дав свою згоду на приїзд до Старуні.

Для успішного здійснення цього задуму була створена відповідна Робоча група, до складу якої увійшли як священники, так і миряни. Очолив її о. Ярослав Середюк – адміністратор парафії. Окрім нього, до співпраці активно долучилися о. Іван Жук – знаний духівник з Івано-Франківська, котрий здійснює своє служіння сотрудника Архікатедрального собору м. Івано-Франківськ.

Також участь в Робочій групі взяли: тодішній ректор Духовної семінарії о. Олесь Будзяк, віцеректор о. Андрій Чорненко, а також префект, архідиякон Юрій Сидір. Варто відзначити, що від самих початків і до сьогодні, Івано-Франківська Духовна семінарія: ректорат та семінаристи беруть активну участь у становленні та розвитку цього святого місця.

Ще одним священником, який активно долучився до становлення Центру паломника є о. Іван Стефурак – Директор департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Саме в той час він повернувся з Риму, де спершу навчався, а опісля був особистим секретарем Апостольського Візитатора для українців Владики Діонісія Ляховича. За 15 років перебування в Італії о. Іван збагатився чималим досвідом, який втілив у своїй праці в Івано-Франківській Архієпархії та, зокрема, в Центрі паломника. З мирян до Робочої групи увійшли п. Василь та п. Сергій Чуфуси.

Візит Патріарха Святослава

Одним із перших та головних досягнень праці Робочої групи стала організація візиту Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава до Старуні, що присвятили 125-річчю від дня народження блаженного священномученика Симеона Лукача.

І ось 29 квітня 2018 року Блаженніший Патріарх Святослав, Отець і Глава УГКЦ, взяв участь у цьому святкуванні. Патріарх взяв участь у презентації документальної стрічки про блаженного Симеона, очолив Архієрейську Божественну Літургію, та урочисто освятив і відкрив музей Блаженного Симеона та підпільної УГКЦ.

«Коли будівництво музею доходило до свого завершення, народилася ідея запросити на відкриття та освячення Главу нашої Церкви Блаженнішого Святослава, – пригадує о. Іван Жук. – Значну роль на цьому етапі відіграв о. Степан Балагура. Після отримання позитивної відповіді, розпочалася праця оргкомітету, який очолив сам Митрополит Володимир».

За словами о. Івана Жука, який став одним з ідейних натхненників майбутнього Відпустового центру, на всьому етапі підготовки ясно було видно Боже провидіння, адже зовсім не було страху, але в спокої та молитві кожен виконував свою працю.

«Відколи ми почали долучатися до допомоги отцю-пароху, перше, що  ми мали робити як священники – це молитися. Блаженний Симеон залишив нам прекрасне поле, він його зорав та засадив, нам потрібно було працювати над бур’янами та доглядати те діло, яке він розпочав», – каже священник.

І до сьогодні о. Іван щотижня приїздить до Старуні на молитву. Його тут знають та поважають. Щоп’ятниці люди з різних куточків Прикарпаття приїжджають до Старуні, щоб молитися Хресну Дорогу, Божественну Літургію та молитви на оздоровлення, які проводить о. Іван Жук.

Перший день візиту

Візит Предстоятеля УГКЦ до Старуні тривав 2 дні. У перший день, 28 квітня 2018 р., в рамках відзначення 125-ліття з дня народження єпископа Української Греко-Католицької Церкви блаженного священномученика Симеона Лукача, в Івано-Франківську відбулась презентація однойменного документального фільму. Містяни переглядали стрічку в компанії Блаженнішого Патріарха Святослава в кінотеатрі “Люм’єр”.

Документальний фільм

Стрічка розповідає історію життя уродженця Прикарпаття Симеона Лукача (1893-1964), підпільного єпископа УГКЦ, якого Папа Іван Павло II у 2001 році проголосив блаженним. Мощі священномученика Симеона зберігаються в Архікатедральному соборі Воскресіння Христового Івано-Франківська і почитаються тисячами вірних. Але його історія залишається невідомою широкому загалу.

Знімальна група спробувала відтворити нелегкий шлях одного з останніх українських мучеників за віру у 20 столітті. Це виявилося непростим завданням, оскільки минуло понад півстоліття від часу його смерті і сьогодні про Симеона Лукача свідчать нечисленні архівні документи та одиниці тих, хто пам’ятає його особисто. Історія життя Симеона Лукача розгорталася на фоні драматичних історичних подій – двох світових воєн, окупації Галичини нацистським та радянським режимами, репресій та переслідувань Церкви. Ця стрічка стала спробою глибше придивитися до блаженного, що жив з нами по сусідству.

Фільмування відбувалися у селі Старуня – рідному селі Симеона Лукача, у м. Надвірна та м. Івано-Франківськ. Режисером стрічки став Валентин Дігтяренко.

Перед прем’єрою Глава УГКЦ зустрівся з представниками місцевих засобів масової інформації. Відповідаючи на запитання журналістів, Блаженніший Святослав зазначив, що сьогоднішнє святкування не є якимось локальним, але має на меті поділитися історією блаженного Симеона з цілою нашою Церквою.

За його словами, підпільні священники виховувалися на рукописних книгах з богослов’я, авторами яких був сам Симеон Лукач.

«Таким чином, блаженний Симеон є частиною особистої історії кожного з нас. Мені дуже приємно, що пам’ять про нього плекається не згідно з якоюсь вказівкою «згори», але ініціатива вийшла з того місця, де жив та трудився наш блаженний Симеон Лукач», – заявив Глава УГКЦ.

В брифінгу взяв участь також і Владика Володимир Війтишин – Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський. Він переконаний, що ми повинні пам’ятати тих людей, які зберегли нам віру та нашу Церкву.

«Служіння слуги Божого Симеона має бути для нас прикладом. Мусимо пам’ятати, що наші новітні мученики вмирали за нашу з вами Церкву, за те, щоби вона мала ту живу єдність з Апостольським Престолом», – мовив Митрополит.

Молитовні чування

Того самого дня о 18.00 у Старуні розпочалася вечірня молитовна програма. Її очолив Єпарх Чернівецький владика Йосафат Мощич. Молитовна програма була дуже насиченою та покликана приготувати молільників до недільних урочистостей.

Для тих, хто хотів взяти участь у моліннях, але в силу різних обставин не мав такої можливості,  “Живе ТБ” провели пряму трансляцію цих чувань.

Другий день візиту

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у неділю, 29 квітня, прибув на парафію святих апостолів Петра і Павла, що в с. Старуня. 

Вітали Предстоятеля нашої Церкви Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Архієпископ і Митрополит Львівський Владика Ігор Возняк, єпарх Коломийський Владика Василій Івасюк, єпарх Чернівецький Владика Йосафат Мощич, єпарх Стрийський Владика Тарас Сеньків, єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архієпархії Владика Теодор Мартинюк спільно із запрошеним духовенством та вірними, які прийшли розділити велику радість парафії свв. Петра і Павла.

Освячення музею

Після завершення спільної молитви, на церковному подвір’ї відбулося освячення музею “Блаженного священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ”. Відкрив музей Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав.

«Зазвичай, музей зберігає щось, що є мертвим і залишає нам тільки пам’ять про минуле. Однак, я думаю, що цей музей є чимось більшим, ніж лише спогадом про минуле. Це є свідоцтво. Ті експонати, які тут зберігаються, промовляють про життя. Вони закликають до життя… Якщо ми будемо будувати майбутнє на таких основах, то будьмо певні, що надія у нас є!», – зазначив Предстоятель УГКЦ.

Проголошення Старуні відпустовим місцем

З моменту відкриття Хресної Дороги, 27 вересня 2020 р., Курія Івано-Франківської Архієпархії, з благословення Митрополита Володимира, розпочала клопітку працю над тим, щоб отримати від Апостольської Столиці право Повного відпусту для Центру паломника «Симеон Лукач» у с. Старуня.

За словами о. Віталія Токара, Судового вікарія Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, було написане спеціальне прохання, підписане Митрополитом Володимиром, та передане безпосередньо до Ватикану. І ось 19 червня 2022 року сталася справді історична подія для усього Прикарпаття.

Передувала події щорічна проща вірних Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ до Центру паломника “Симеон Лукач”. Головним наміренням цьогорічної прощі було прохання до Господа про перемогу та тривалий мир в Україні.

Першим етапом прощі була Велика Вечірня з Литією, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії о. Тарас Путько, якому співслужили о. Михайло Віхоть та о. Василь Гоголь – сповідники семінарії. Богослужіння чудовим співом супроводжував семінарійний хор “Благовіст”.

Опісля о. Борис Гобир, протопресвітер Західного деканату Івано-Франківська, виголосив науку, в якій розповів, якими є шляхи людини до святості.

«Бути святим означає поставити Бога на перше місце. Коли Бог на першому місці, то все стоїть на своєму. Коли я люблю Бога, я люблю свого ближнього, спільноту, Батьківщину», – зазначив о. Борис.

Наступною частиною прощі стала процесійна хода Хресною дорогою зі стаціями, де духовенство виголошувало розважання про Страсті Христові, поєднуючи їх із розповідями з історії життя блаженного свщмч. Симеона Лукача. Молитовну ходу прочани, семінаристи та душпастирі провадили, несучи ікону блаженного Симеона Лукача, а також запалені свічки.

Далі для всіх паломників священнослужителі прочитали молитви на оздоровлення, а опісля прочан благословили мощами і священним єлеєм Симеона Лукача.

Останньою частиною спільної молитви стала Божественна Літургія, яку очолив о. Борис Гобир. Паломники мали змогу приступити до Сповіді, а після прийняти Святе Причастя. На завершення прощі парафіяльний хор храму Петра і Павла заспівав пісню про блаженного Симеона Лукача.

Вже наступного дня, 19 червня, у Неділю Всіх Святих, завершилася щорічна проща до Паломницького центру, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

Молитовна програма розпочалася зі спільного молебню всіх прочан до блаженного священномученика Симеона Лукача, одразу після чого відбувся Чин освячення води.

Архієрейську Божественну Літургію очолив Митрополит Володимир у співслужінні настоятеля каплиці Пресвятої Богородиці паломницького центру о. Юрія Сидіра, помічника настоятеля та відповідального за медіаресурси центру о. Володимира Лукашевського, отців ректорату семінарії, декана Солотвинського протопресвітеріату о. Володимира Вишнівського, а також місцевого духовенства та численних священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії.

По завершенні Архієрейського Богослужіння Митрополит Володимир врочисто проголосив Паломницький центр блаженного Симеона Лукача відпустовим місцем, зачитавши відповідний декрет Апостольської столиці. Згідно з декретом Апостольської Пенітенціарії відтепер всі прочани, які відвідають духовний центр блаженного Симеона Лукача, мають можливість отримати Повний Відпуст, виконавши звичні умови.

Апостольська Пенітенціарія для зростання побожності та спасіння душ на прохання Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина охоче надала всім і кожному із вірних християн можливість отримати повний відпуст, який можна також жертвувати за душі в чистилищі.

Умовами для його отримання є щире каяття, приступлення до святих таїнств Сповіді та Євхаристії та здійснення паломництва до Центру блаженного Симеона Лукача з участю в урочистих богослужіннях.

Повний відпуст можна буде отримати під час різних молитовних заходів, а саме: 29 числа кожного місяця, щосереди та щоп’ятниці, коли служиться Хресна дорога (за винятком передріздвяного посту, часу Різдва та Пасхи), у третю неділю червня, 27 червня у спомин блаженних Української Церкви, 7 липня у свято св. Івана і день народження блаженного Симеона, 12 липня у свято верховних апп. Петра і Павла, 22 серпня у день смерті блаженного Симеона та 13 грудня у день створення Івано-Франківської Митрополії.

Своєю чергою настоятель паломницького центру о. Юрій Сидір висловив Митрополиту Володимиру вдячність за візит, а також усім гостям, прочанам, парафіянам храму Петра і Павла, семінарійній спільноті та всім тих, хто спричинився до організації прощі. Крім того, о. Юрій промовив слова подяки усім представникам державної влади, зокрема, голові Богородчанської ТГ п. Ростиславу Зарембі та старості с. Старуня п. Ярославу Глодану, а також деканам Богородчанського та Солотвинського протопресвітеріату — о. Петру Диріву та о. Володимиру Вишнівському.

Після всіх молінь Митрополит Володимир звернувся до вірних зі словами:

«Сьогодні відбулася свята подія — проголошення паломницького центру “Симеон Лукач” відпустовим місцем, про яку будуть писати в книгах, адже вона ввійде в нашу з вами історію».

Пізніше Архієрей побажав многих і благих літ всім, хто відбув традиційну прощу до Старуні, та вручив подячні грамоти мирянам, які ревно трудяться для розвитку цього Відпустового центру.

Завершилася традиційна проща до Старуні молитвою за Україну “Боже Великий, Єдиний”, а опісля Владика Володимир уділив всім прочанам своє архієрейське благословення.

Молитовна програма

У день свого візиту Блаженніший Святослав звернувся до священників із побажанням, щоб у Старуні, на батьківщині блаженного Симеона, часто лунала молитва і Божий люд міг з неї користати.

Нічні чування

«Десь саме цей заклик і став причиною того, що наша Робоча група розпочала думати над тим, як збагатити молитовне життя у Старуні», – розповідає о. Юрій Сидір, настоятель каплиці Пресвятої Родини.

За його словами, група прийняла рішення проводити нічні чування раз у місяць, щоб молитва була систематичною.

«Ми довго думали над датою, коли ці чування мали б відбуватися. Знаємо, що різні відпустові місця на Прикарпатті вже мають свої дати, скажімо, чування у Крилосі проводять щомісяця в ніч з 12 на 13 число. Отож, було вирішено проводити чування в ніч на 29 число, спогадуючи візит Патріарха Святослава та відкриття музею. З тих пір і по нині в цей день у Старуні відбуваються нічні чування», – каже отець.

Порадившись зі священниками та мирянами, Робоча група ухвалила рішення щоразу запрошувати душпастирів з різних куточків України, щоб чування очолював кожного разу хтось інший.

«Зазвичай люди швидко звикають до одного священника. Тому, щоб ці чування були максимально корисними для молільників, ми почали запрошувати різних отців-проповідників. Відповідно, була складена програма чувань, яка охоплює Вечірню (яку завжди очолює Ректор семінарії), молебень до блаженного Симеона, молитви на оздоровлення та Хресна Дорога. Чування завжди завершуються Божественною Літургією, а кожен молитовний блок чувань переривається на повчальні науки від проповідників. Очевидно, протягом усього вечора вірні мають нагоду приступити до Таїнства Покаяння чи мати духовну розмову», – розповів о. Юрій.

Перші ієрейські свячення

Активна діяльність Відпустового центру у с. Старуня – це ніщо інше як продовження служіння блаженного священномученика Симеона Лукача. Яскравим прикладом цього є подія, яка трапилась 24 вересня 2022 р. – проща духовної семінарії до Відпустового центру свщмч. Симеона Лукача. В часі цієї прощі тут відбулися перші ієрейські свячення.

Це паломництво стало особливим, адже на подію завітав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, який очолив урочисту Архієрейську Божественну Літургію, під час якої висвятив в пресвітерський сан чотирьох дияконів.

Під час проповіді Владика звернувся з пастирським столом до усіх присутніх: «“Хто любить більше батька або матір свою, той Мене не достойний. Хто любить більше сина або доньку свою, той Мене не достойний”. Щойно ми слухали ці слова нашого Господа, і роздумували над тим, якими вони є важкими. Але все дуже просто. Господь не каже, щоб ми не любили наших батьків, дітей, але промовляє, що ми маємо любити Його понад усе, ще більше, ніж наших рідних. Дорогі в Христі, Господь є сотворителем всього світу, людей, і Він благословляє кожне людське життя, дбає про людський рід. Тому потрібно, щоб ми відкрили наші очі, адже ще кращий є наш Всевишній Господь, ніж те все, що є в нашому житті».

Далі Митрополит роздумував про стосунки між Богом і людиною:

«Дякуймо нашому Богу понад усе, любімо його понад усе. Поважаймо наших батьків, які для кожного особисто зробили дуже багато, любімо і своїх дітей, яких Господь поблагословив, щоб вони могли пізнати щастя, а найголовніше — пізнати Господа, щоб виконувати Божі заповіді. Христос каже, щоб всі ми брали свій хрест, і йшли за Ним, звертаючись не лише до духовенства, а й до всіх людей. Не може бути на цій землі когось більшого, ніж Господь, який є дорогою радості й справедливості. Але, на жаль, багато людей про це забуває, думаючи, що земні достатки і багатства будуть радістю для них. Тільки в Божій ласці й любові ми стаємо щасливими і радісними, починаючи будувати Царство Небесне уже тут, землі, у наших серцях», – підсумував архієрей.

Згодом, після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, Митрополит Володимир рукоположив у пресвітерський сан чотирьох дияконів: о. Івана Харевича, префекта і секретаря духовної семінарії, о. Павла Василіва, о. Івана Зубрицького та о. Михайла Маршалюка.

Новоієреї, після трьох обходів навколо престолу, зачитали визнання віри. Опісля Архієрей прочитав молитви ієрейських свячень. Далі нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, а також отримали служебник та чашу.

Після завершення Святої Літургії лунало многоліття, відтак Владика Володимир звернувся до всіх зі словом, згодом побажавши многих і благих літ:

«В окремий спосіб вітаємо новопоставлених ієреїв. Вітаємо вас як священників у Христовому Винограднику, адже ваші парафіяни очікують вашої пастирської праці. У цей нелегкий час для нашої Батьківщини всі люди потребують духовної підтримки, щоб служити вірою і правдою. Нехай Господь благословить вас, а блаженний священномученик Симеон Лукач, на рідній землі якого ми тут зібрані, в особливий спосіб допомагає вам у вашому служінні. На многії і благії літа!»

Далі о. Павло Василів висловив вдячність Митрополиту від імені нововисвячених священників:

«У цю хвилину наші серця є повні вдячності Господу за дар життя, Пречистій Діві Марії за те, що провадила нас до цього прекрасного моменту священства. Вам, Владико, дякуємо за те, що вірили в нас і батьківською любов’ю провадили, а сьогодні уділили те велике — Таїнство Священства. Дякуємо всім нашим рідним, щоб ми гідно служили в цьому Христовому Винограднику».

Вечірня молитовна програма

У день проголошення Паломницького центру Відпустовим місцем відбулася ще одна важлива подія. Митрополит Володимир призначив відповідальними за розвиток Відпустового центру одразу двох священників: о. Юрія Сидіра – настоятелем каплиці Пресвятої Родини, та о. Володимира Лукашевського – помічником настоятеля та відповідальним за медійний супровід. З того часу священники почали активно працювати над розвитком цього місця.

«Ще до офіційного призначення ми з о. Володимиром старалися допомагати отцю-пароху Ярославу Середюку, оскільки давно з ним товаришуємо. Пригадую, 24 лютого 2022 р., коли розпочалася повномасштабна війна в Україні, ми з о. Володимиром мали коротку телефонну розмову, в якій вирішили вже в цей день їхати ввечері до Старуні та молитися. Він написав оголошення у соціальних мережах і ввечері ми поїхали. Це був перший день, коли ми молилися Вечірню молитовну програму», – розповідає о. Юрій Сидір.

З того часу і по нині о 18.00 год (у зимовий час о 17.00 год) щодня (крім четверга) у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача лунає молитва за перемогу та мир, за наших воїнів, за постраждалих, за наші сім’ї і родини, за узалежнених, за дар батьківства і материнства, за наших дітей і молодь, за нові покликання тощо.

«Кожен день має своє молитовне намірення. Це дозволяє нам щодня молитися в різних намірах, за різних людей, про яких нас просять», – пояснює настоятель каплиці Пресвятої Родини.

Зазвичай, молитовна програма складається з двох частин: довільне богослужіння та Літургія.

«Спершу ми молимося або молебень до блаженного Симеона, чи до Божої Матері (у травні), чи до Христа-Чоловіколюбця (у червні), чи в час нападу ворогів, або ж вервицю (у жовтні). Далі молимося Божественну Літургію і завжди проповідуємо. У п’ятницю ми молимося Хресну Дорогу (зазвичай її провадить о. Михайло Брик), Літургію, молитви на оздоровлення та суплікацію. У листопаді після Літургії молимося панахиду», – розповідає священник.

За його словами, люди вже звикли до цієї молитовної програми, приходять сім’ями –щодня є від 20 до 60 осіб. Інколи більше, інколи менше.

«Вірні знають, що завжди можуть посповідатися, поговорити, щось почути. Ми стараємося часто запрошувати із собою різних священників, щоб людям було цікавіше слухати проповіді», – каже о. Юрій.

Завершується молитовна програма завжди благословенням мощами блаженного священномученика Симеона Лукача. Таким чином вірні, які беруть участь у цих молитвах, щодня з’єднані зі своїм Небесним покровителем.

За словами священників, Вечірня молитовна програма буде розвиватися чи видозмінюватись з плином часу, але залишатиметься постійною практикою.

Освячення храму Благовіщення Пресвятої Богродиці

У суботу, 29 квітня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що у Старуні, відбулися особливі чування, адже цього разу їх очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, який здійснив Чин освячення новозведеного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Освячення наріжного каміню храму блаженного священномученика Симеона

У суботу, 14 жовтня, у рамках щорічної прощі спільноти Духовної семінарії ім. Св. Йосафата, до Відпустового центру блаженного Симеона Лукача завітали Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин та Єпископ-помічник Владика Миколай Семенишин. В часі паломництва правлячий Архієрей здійснив чин освячення наріжного каменю храмового комплексу блаженного священномученика Симеона у Старуні.