Відколи до села повернулася часточка мощей блаженного Симеона та була написана його ікона, розпочалося привселюдне почитання блаженного: як в храмі, так і в домівках вірних. Отець Ярослав пригадує, що під час тих відвідин помешкань своїх парафіян, багато з них ділилися якимись речами, які мали безпосереднє відношення до блаженного Симеона.

«Це були і вервиці, і хрестики, і молитовники, і якісь образки, які люди тримали у своїх домах, наче оберіг. На жаль, багато з тих людей вже відійшли до Вічності. Однак саме під час тих відвідин, під час розмов з ними десь і виникла ідея зібрати всі ці речі в одному місці», – каже священник.

За його словами, про музей, такий, як ми бачимо його сьогодні, мова навіть не йшла. У планах пароха було виділити місце в храмі та акуратно викласти ці речі на спеціальні стенди. Одночасно до участі в цьому задумі долучився племінник блаженного Симеона п. Михайло Лукач. Він у своїй приватній колекції зберіг чимало речей блаженного та запевнив у готовності передати значну частину до музею.

Тоді стало очевидним, що все наявне помістити у вітрину в храмі не вдасться, а тому спільно з парафіянами прийняли рішення почати будівництво музею на території храму. Так у 2017 році на подвір’ї храму св. апостолів Петра і Павла розпочали будівництво музею “Блаженного Священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ”.

Порадившись з місцевими майстрами та парафіянами, спільно вирішили будувати музей за прототипом родинної хати блаженного Симеона, яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Музей побудований у формі типової для Старуні хати початку XX ст. Він – дерев’яний і після входу в “сіни” розділений на дві кімнати.

Справа розміщені речі, які були у вжитку в людей того періоду. Серед цікавинок, які тут представлені, можна побачити особисте взуття владики Симеона, а також кілька речей його гардеробу. Окрім того, тут також є чимало предметів побуту блаженного та інших мешканців нашого села.

У залі ліворуч представлені безпосередньо речі блаженного Симеона – особисті та ті,  що він використовував для богослужінь. Відвідувачі мають нагоду побачити фелони, епітрахилі, богослужбовий посуд, який використовував Владика, здійснюючи свою підпільну душпастирську опіку над вірянами.

На особливу увагу заслуговують книги, які представлені в цій самій залі. Тут можна побачити тексти Божественної Літургії, молитовники та різні катехитичні повчання, які Владика Симеон писав від руки. Щобільше, завдяки прекрасному каліграфічному почерку, під час підпілля з цих книг користало чимало вірних та духовенство.

Сьогодні музей дає можливість зберегти та поширити серед сучасників духовне та матеріальне надбання переслідуваної церкви: предмети побуту, одягу, тогочасну духовну друковану та рукописну літературу, елементи вишивки, священничий одяг, ризи, богослужбовий посуд, тогочасні фото, образи та ікони. Все це і багато іншого зможуть побачити відвідувачі, а найголовніше – детальніше познайомитися з особою блаженного Симеона Лукача, запалитися його ревністю у боротьбі за церкву та спасіння людських душ.

Важливо зазначити, що всі ці реліквії люди надзвичайно вірно зберігали у своїх домівках. Часто про це навіть не знали їхні рідні, оскільки будь-яка інформація, яка могла вийти “назовні”, автоматично наражала відважних вірян на небезпеку бути висланим у Сибір або бути ув’язненим.