Наприкінці весни, 29 травня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, що в с. Старуня, провели традиційні нічні чування, які очолив владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький. Основним наміром моління стало прохання за мир в Україні та справедливу перемогу.

Люди з різних міст та сіл прибувають у Старуню, аби подбати про свою духовність та почерпнути мудрості в особі священномученика Блаженного Симеона, який відважно боронив українську Церкву, як сьогодні воїни захищають нашу Україну.

Понад тисяча паломників розпочали чування з Вечірні, яку очолив ректор Івано-Франківської семінарії ім. священномученика Йосафата прот. Тарас Путько. Опісля усі спільно помолилися молебень до блаженного Симеона Лукача, заступництва якого приїхали просити на цих чуваннях.

Далі на паломників чекала наука від владики Ярослава, який наголосив на особливій цінності й духовному багатстві нашої святої української землі:

«Якщо гортати історію буття нашого народу, ми можемо побачити, що наша земля – священна. Є місця, де вона дихає святістю мучеників і сповідників віри. Коли до нашої землі, як паломник, прибув Святий Папа Іван Павло 2, він вклонився до землі, яка дихала свідоцтвом вірності Христовій Церкві. Наприкінці 20 століття наша Церква воскресла з підпілля, і українська держава відновила свої цілісність і соборність. Сьогодні, у 35-ті роковини виходу нашої Церкви з катакомб, ми дякуємо Богові, що Господь могутньою рукою вирятував наш народ і ми вийшли на нашу пасхальну ходу», – мовив проповідник. 

Владика Ярослав роздумував над Христовим Воскресінням, що дарує надію на переможний день для нашої України:

«Ми боремося третій рік – наші найкращі сини і дочки стали на захист своєї Батьківщини. І на запитання зболених матерів, чому гинуть їх діти, дуже складно відповісти. Коли ми дивимось на методологію Бога, бачимо, що Отець Небесний, щоб врятувати людство, послав не ангела, а Свого єдинородного сина. Переживши ганебну смерть, Христос не залишився в гробі, Він – воскрес. Нашу Україну ніхто не зупинить, бо з Україною – Бог. Правду не можна перемогти – її можна ув’язнити, катувати різними ракетами і знущаннями. Лише завдяки Богу ми залишаємося народом і нацією протягом усієї своєї історії. І сьогодні Україна боронить не тільки себе, але Європу і цілий світ від рашизму. Просімо Бога, щоб він залишився з нами і сповістив нам благу вість про великий день перемоги», – закликав до усильних молінь владика.

Згодом програма продовжилася молитвами на оздоровлення та благословенням мощами блаженного Симеона. Оскільки протягом травня ми молимося за заступництвом нашої Божої Матері, прочани із вервицями в руках і молитвою на устах рушили на гору до каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці. На чолі з єпископом та душпастирями вірні роздумували над чеснотами Марії та просили її материнського покрову.

Кульмінаційним моментом чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку в співслужінні численно зібраних священників провадив єпарх Самбірсько-Дрогобицький. Співом молитву супроводжував хор парафії з м. Надвірна. 

Проповідник спонукав вірних до глибшого пережиттяХристового Воскресіння, особливо у непростому часі війни та розчарувань:

«Церква протягом 40 днів утверджує нас у святому Воскресінні. Бог є серед нас, але часто ми не знаємо Його. Коли Він воскрес, і це благовістують мироносиці, надвечір Він сам приходить до учнів. Щоб ми могли прийняти благу вість, в нашому серці має бути мир – дихання Воскреслого. Бог дозволяє торкатися до себе і ми пізнаємо Його по ранах. Скільки ран пережив наш народ, який має дозволити Богу зцілити їх. Для Бога немає майбутнього чи минулого часу. В Нього вже зараз – вічність». 

Пояснюючи паломникам зміст уривка з Євангелія, Владика застановляється над Божими кроками до людини, які Він робить у Святих Таїнствах.

«Бог каже, що Він – є світлом для світу. Звідки ж взялася темрява? Бог не створював зла, але через гордість зло стало вибором ангела світла. Єва взяла зло, поділилася з Адамом і щоб вічне зло не окупувало людину до смерті, Бог посилає свого сина, щоб принести світло у темряву світу. Усі Таїнства і дари Бог дає Церкві у події, яка відбулася раз і назавжди, яка проливає світло на минуле і майбутнє. Не соромтеся прийти до священника до сповіді, щоб Бог пробачав нам і ми ставали прощенними грішниками. Двері храму – це двері забуття. Коли ми входимо в присутність Бога, відпускаймо весь негатив, запросімо Його в наше життя. І нехай на цьому шляху нас супроводжують ті, кого не поглинула темрява більшовизму – наші мученики та сповідники віри, які залишалися світлом для світу. Бо народ, який молиться, – непереможний», – завершив свою проповідь Владика Ярослав. 

Після спільної Божественної Літургії єпископ уділив повний відпуст усім, хто виконав необхідні для цього умови. Усі прочани могли приступити до Таїнства покаяння, оскільки аж 30 священників служили для сповіді прочан протягом молитовного вечора. Насамкінець, отець Юрій Сидір подякував владиці Ярославу, бажаючи, аби блаженний Симеон вимолював у Бога усіх необхідних ласк для єпископа та його єпархії.