У Відпустовому центрі блаженного Симеона, 29 грудня, сотні прочан зібралися на подячну молитву, аби подякувати Богові за прожитий рік та попросити про настання  справедливого миру та перемоги на нашій багатостраждальній землі.

Традиційні нічні чування розпочалися з молитви Вечірні у храмі Петра і Павла, яку очолив Ректор Духовної семінарії о. Тарас Путько та о. Іван Жук у співслужінні численних душпастирів Івано-Франківської Архієпархії.

Занурені у молитву, опісля вірні слухали духовну науку від проповідника чувань – Владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийської єпархії.

Єпископ поділився з прочанами роздумами про особу блаженного Симеона, який був одним з найважливіших діячів в історії підпільної станіславівської єпархії:

«Ми зібралися для того, щоб пошанувати великого мужа віри та нашої Церкви. Він став твердим каменем, на котрому міг будуватися основу його великий попередник – блаженний свщмч. Григорій Хомишин. Отець Симеон свою освіченість здобував силою і був дуже обдарованим священником. Закінчивши станіславівську семінарію він прагнув далі здобувати освіту закордоном, але владика Григорій розгледів у Симеоні природню мудрість, дану йому Богом, і благословив його на працю у формуванні майбутніх священників».

Проповідник назвав блаженного Симеона батьком, який передав віру нинішнім поколінням єпископів, священників, семінаристів і вірних:

«Нам важливо зберегти знання про наших братів і сестер, які стали на боці добра попри те, що їм загрожувало велике зло».

Далі вірні приступили до мирування, співаючи молебень до блаженного Симеона. Також, душпастирі помолилися спеціальні молитви на оздоровлення всіх недуг.

Наступним пунктом програми була духовна наука, темою якої стала важливість наслідування справжнього образу християнина:

«У Святому Письмі ми можемо знайти всі інструкції про те, яким має бути християнин. Євангеліє – це підручник християнина. Христос казав до апостолів, що по любові пізнають, що вони – Його учні. Іншої формули блаженного щасливого життя, як дорога любові, немає. У цьому світі немає такого зла, яке Божа любов не переборола б і не повернула б на добро. Зло ніколи не буде мати торжества. Можливо, в нашому житті наступить така темрява, яка наступила для апостолів після розп’яття їх вчителя, а насправді це був світлий світанок початку спасіння людства. В темряві, яка хоче нас обійняти, важливо не втратити свої цінності. У сумнівах просімо Божої підтримки, бо у складні часи легких відповідей на наші запитання не буде. Підпорядкувати себе волі Божій – це велике завдання християнина», – підсумував єпископ.

Оскільки ми переживаємо різдвяний час, по Хресній Дорозі віряни прямували з гучною прославою Господа колядою.

«Наша коляда стане молитвою за наш народ, за наших воїнів та мир, щоб якнайшвидше торжество справедливого миру запанувало на землі», – закликав до прослави новонародженого Спасителя владика.

Кульмінаційним моментом стала Архієрейська Божественна Літургія, на якій здійснюється безкровна жертва Христа.

В часі проповіді владика звернувся до прочан, пояснюючи важливість глибинної віри, яка не залежить від зовнішніх чинників:

«Людині збагнути Бога дуже тяжко, бо вона у серці завжди має щось своє. Гріх заважає людині приймати Боже слово. Зараз прийшов такий період випробувань для нашої церкви та вірян, коли номінативні християни до кінця не зможуть бути учнями Хреста. Задумаймось про традиційність, яка нам дуже допомагає зберігати віру. Але якщо ми заберемо святвечір чи посвячення пасок на Великдень, чи залишимось ми християнами – це дуже велике питання. Традиційне християнство, яке будується без живої віри, не буде мати майбутнього. Плекаймо їх, поширюймо, передаваймо в покоління, але не замінімо традиціями нашої віри», – мовив проповідник.

Далі єпископ роздумував над цінністю християнського святкування празників у молитві:

«День святий, тобто свято, є святим, коли він прожитий з Богом і в молитві. Христос закликає нас бути схожими на дітей, які ще не заплямили себе фальшю. Незважаючи на наш вік, ми маємо продовжувати бути дітьми з щирістю сердець. Памʼятаймо собі, що Христос завжди готовий знову і знову народжуватися у наших серцях і перш за все у тих душах, які заплямовані гріхами. Багато християн говорить про те, що приносять свою молитву Богові, але насправді вона потрібна нам, бо це наш союз зі Спасителем. Він чекає що ми принесемо Йому наш гріх, який Він завжди готовий нам простити. Відкриваймо серця і Христос їх освятить», – сказав Владика.

По завершенні Божественної Літургії Владика Петро уділив Повний відпуст усім, хто виконав необхідні для цього умови. Також, відбулося освячення всіх релігійних речей.

Далі, усіх паломників очікував приємний сюрприз – коляда у виконанні дитячого хору Ластівецької гімназії та івано-франківського гурту Adoro. У спільності паломники раділи народженню Христа, прославляючи Його гучною колядою.