У Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, у першу суботу Великого посту, яка цьогоріч випадає на 23 березня, вірним уділятимуть Чин Таїнства Єлеопомазання (Соборування). Семеро священників провадитимуть молитви на оздоровлення, читатимуть Євангельські тексти та помазуватимуть освяченим єлеєм всіх вірних. Початок о 17. 00 год.

Таїнство Соборування є таїнством Нового Завіту, в якій хвора особа через намащення святою оливою і завдяки молитві священника отримує освячуючу ласку до спасіння душі, а також й здоров’я тіла.

Катехизм УГКЦ навчає про це так: «У таїнстві Єлеопомазання недужий отримує за молитвою Церкви відпущення гріхів. Це таїнство не замінює, однак, таїнства Сповіді. Якщо єлеопомазаний, каючись, не мав можливості приступити до таїнства Сповіді, то він отримує відпущення гріхів. Церква навчає, що таїнство Єлеопомазання дає духовне зцілення, навіть якщо фізичне оздоровлення не супроводжує його» (467).

Віддаючи себе Богові в тайні Єлеопомазання, недужий відкриває своє серце для Божої ласки, яка відновлює внутрішню цілість людини в часі недуги і цим запевнює її духовне зцілення та подальше духовне зростання у вірі надії і любові. Це духовне зростання здійснюється силою Духа Святого, який є утішителем, власником духовних дарів і тим, хто дає правдиве життя в Ісусі Христі.

Більше про Таїнство Соборування   

Призначення таїнства Соборування — цілковите зцілення людини. У молитвах, що читаються при звершенні таїнства, неодноразово звертаються до Бога прохання про прощення гріхів страждучого та про його одужання. Саме тілесне зцілення у молитвах таїнства ставиться у залежність від зцілення душевного, для якого необхідне покаяння, тобто прощення гріхів, поєднане з твердою обіцянкою виправити своє життя відповідно до заповідей Божих.

Для звершення таїнства використовується єлей (олія, за можливістю — оливкова). Єлей — один з найдавніших релігійних символів. З сивої давнини це був не тільки їстивний продукт, але й лікувальний засіб, і рідина для світильників, і косметичний засіб. Достаток олії сприймався як ознака благословіння Божого. Єлеєм натирали тіло, змащували волосся. Єлеєм помазували на служіння священиків та царів.

Ще святі апостоли помазували єлеєм хворих, молячись про їхнє зцілення. Про це пише апостол Яків: Хворий якщо хто з вас, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазав єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підніме його Господь; і якщо він зробив гріхи, простяться йому (Якова 14:15). З цього тексту видно, що вже в апостольські часи була практика помазування хворих єлеєм, проте важливо зазначити, що зцілююча сила приписується не самій олії, а “молитві віри”. Наслідком цієї священодії, за словами апостола, є зцілення тіла й прощення гріхів.

Традиційно відправляють це таїнство декілька священиків, не обов’язково сім. Проте у виключних обставинах може відправити і один священик.

Чи прощаються при Соборуванні гріхи? Поза сумнівом, так, якщо людина внутрішньо кається в них, – адже саме з прохання про прощення гріхів починаються молитви про зцілення. Проте важливо пам’ятати, що для каяття у таких серйозних гріхах, які несумісні з перебуванням у Церкві (таких як вбивство, в т.ч. аборти, блуд та перелюб, в т.ч. життя у так званому “цивільному шлюбі” без реєстрації, та відпадіння від віри у різних формах, в т.ч. звернення до інших релігійних практик, до гадалок та “цілителів”, викликання духів, різні форми магії та окультизму, та інші тяжкі гріхи по відношенню до ближніх) — необхідне таїнство Покаяння, тобто сповідь. Сповідь та покаяння для людини, що вчинила тяжкі (“смертні”) гріхи, є власне таїнством повернення, знову приєднанням до Церкви. І зовсім невірним є уявлення про те, що нібито у Соборуванні прощаються виключно забуті гріхи. У молитвах таїнства ніде не йдеться спеціально про “забуті” гріхи, зажди мова йде про повне та цілковите прощення та зцілення.

Соборування не гарантує зцілення. Все залежить виключно від волі Божої, і ми не спроможні змусити Його зробити так, як вважаємо за потрібне. Як пише протопресвітер Олександр Шмеман, згадуючи про те, як під час Свого земного життя Ісус Христос спочатку прощав гріхи людям, яким потім дарував зцілення, “справжнє зцілення людини полягає не в відновленні — на якийсь термін! – її фізичного здоров’я, а у зміненні, справжньому перетворенні її сприйняття хвороби, страждань і власне смерті… Ціль таїнства у зміні самого розуміння, самого прийняття страждань і хвороби, у прийнятті їх як дару страждань Христових, які Він перетворив на перемогу”.

Над ким відправляється таїнство? З апостольського послання бачимо, що йдеться про таких хворих, які самі не можуть прийти до священика. Однак вже з давнини (з IV ст.) відома практика відправи Соборування не вдома у хворого, а у церкві. Пізніше на Заході Соборування стали розуміти як “останнє помазання”, відправляючи його виключно над тими, хто помирає. Для такого розуміння нема підстав, бо ціллю Соборування є зцілення людини, а не передсмертне напуття.

Досі серед православних богословів немає однозначної думки про те, чи можна відправляти Соборування над здоровими людьми. Практика звершення масових соборувань у Великий піст, а подекуди — і у інші пости, розповсюдилась в Українській Церкві тільки останні десятиріччя. Проте вже з Х століття відомі згадки про те, що помазування звершувалося не тільки над власне хворою людиною, життю якої загрожувала серйозна небезпека, але й усіх, хто перебував у її домі. У одному з грецьких рукописів ХІ століття йдеться про те, що разом із хворим помазання можуть прийняти не тільки його домочадці: єлеєм помазують навіть дім, кімнати, двері, стіни, тому що хвороба людини впливає на усіх і усе довкола.

Декілька практичних рекомендацій для парафіян.

• Безумовно бажано соборувати людей, які страждають на серйозні хвороби. Думка про те, нібито впродовж однієї хвороби можна соборуватися тільки один раз, не має серйозних підстав.

• Здорові люди під час Великого посту можуть, але не обов’язково, приймати таїнство Соборування. При цьому соборуватися декілька разів впродовж року не треба, якщо, звісно, людина не захворіла.

• Соборувати дітей до 7 років можна, якщо вони хворі, в індивідуальному порядку. Нема потреби приводити дітей на загальне Соборування.

• Соборування не замінює сповідь і Причастя. Щоб покаятися у серйозних гріхах, починати треба не з Соборування, а з покаяння перед Богом та сповіді священику.