Що значить бути розумним?

На це питання різні люди дадуть відповідь по-різному. Одні, наприклад, назвуть розумними тих, хто знає, як заробити гроші і стати багатим, або тих, хто зумів отримати владу, або хто придбав популярність і славу, або хто вміє красиво і в своє задоволення жити. Одним словом, бути розумним для цих людей означає просто домогтися успіху в земному житті. «Ми живемо на землі тільки один раз, — скажуть вони, — другого разу не буде, отже, потрібно всіма силами добиватися успіху, здобути повагу, владу і насолоджуватися життям, поки є час». Логіка тут проста: будемо їсти, пити, веселитися і брати від життя все, тому що завтра помремо.

Християнство, однак, відповідає на це питання зовсім по-іншому. Ось що говорить преподобний Антоній Великий:

«Люди зазвичай іменуються розумними по неправильному вживанню цього слова. Не ті розумні, які вивчили вислови і писання древніх мудреців, але ті, у яких душа — розумна, які можуть розсудити, що добро і що зло; і від злого та шкідливого для душі тікають, а про добре і корисне для душі розумно дбають і роблять то з великою до Бога подякою. Ці одні справді повинні іменуватися розумними людьми. Істинно розумна людина одну має турботу — вседушно коритися і догоджати Богові».

З наведених слів святого Антонія насамперед видно, що людині неможливо бути розумним без Бога. Тільки той, хто догоджає Богу, хто виконує Його волю, може бути названий розумним.

Власне, чию ще волю, всупереч волі Божої, може виконувати людина? За словами преподобного Серафима Саровського, людина може виконувати три волі: перша — це воля Божа, цілком досконала і рятівна; друга — це воля самої людини, яка навіть коли вона не згубна, то все одно не є рятівною, і, нарешті, третя воля — демонічна, цілком і завжди згубна. Звідси видно, що рятівна воля тільки одна — це воля Божа, а дві інші волі нас не рятують, але ведуть до загибелі.

Отже, той, хто хоче врятуватися, неодмінно повинен виконати в своєму житті волю Божу. Однак, щоб її виконати, потрібно спочатку її пізнати.

Чи можливо людині дізнатися волю Божу, і якщо можливо, то як це зробити?

Святі, наприклад, знали волю Божу безпосередньо від Бога. Преподобний Серафим Саровський міг прямо відповісти людині, запитувачу про чернецтво: «Немає тобі дороги в монастир». Або людині, яка запитує про одруження: «Богу не угодний цей шлюб», або ще комусь: «Ти вийдеш заміж за такого-то, і шлюб цей буде щасливим». І помилок у нього не було ніколи, тому що він нічого не говорив від себе, але лише те, що дізнався від Бога. Точно так знали волю Бога і інші великі Його угодники.

Добре, святі знали волю Божу безпосередньо від Бога, це зрозуміло. Ну а нам-то, яким ще далеко до досконалості святих, — як нам дізнаватися її? Справа ця не проста і не легка, це є така наука, яку відразу не здолаєш. Її не можна вивчити чисто теоретично, як, наприклад, вивчають закони фізики або правила дорожнього руху. Вивчається вона тільки багатьма працями, багатьма боріннями і випробуваннями, багатим досвідом християнського життя. У міру того як людина наближається до Бога, вона сприймає від Нього дар духовного міркування і стає здатною безпомилково впізнавати Його волю.

Що таке дар духовного міркування?

За словами старця Паїсія Святогорца, духовне міркування — це чистота, Божественне просвітління, духовна ясність. До здобуття цього дару і повинні всіляко прагнути християни. Для тих же, хто поки не досяг цієї високої міри, існують деякі способи, які можуть допомогти на шляху вивчення цієї науки. Перелічимо основні з них.

Отже, по-перше, той, хто хоче виконати в своєму житті волю Бога, неодмінно повинен читати і уважно вивчати Його Слово — Святе Письмо, в якому Сам Господь відкриває Свою волю людині. І не просто треба читати Святе Письмо, але потрібно виконувати в житті те, що там написано. Тобто потрібно намагатися застосувати слова Писання до кожної життєвої ситуації. При будь-якому нашому виборі потрібно згадати, що ось Господь зараз дивиться на нас, і подумати, чого Він чекає від нас і як би Він хотів, щоб ми вчинили. Потрібно згадати, які слова, які заповіді Писання можуть бути застосовні до даної ситуації і, виходячи з цього, спробувати зробити вірний, тобто угодний Богу вибір. Людина, яка погоджує свої дії з Словом Божим, буде поступово зростати в пізнанні волі Божої.

По-друге, той, хто хоче виконувати волю Божу, повинен читати житія і твори святих отців. Святі — це люди, які своє життя поклали за те, щоб виконати волю Бога, а тому і нас вони можуть навчити того ж. Читаючи життя святих, ми повинні їх наслідувати, намагатися жити так, як вони жили. Тобто, коли ми не знаємо, як вчинити, потрібно згадати, що робили святі в такій або схожій ситуації, і намагатись, наскільки для нас можливо, вчинити подібним чином. Якщо будемо в міру сил це виконувати, то будемо наслідувачами святих у виконанні волі Божої і мало-помалу навчимось цю волю дізнаватися.

По-третє, є ще один спосіб, як дізнатися волю Божу: запитати у свого духівника або у старця. Однак до духівника і старця потрібно обов’язково приходити з вірою, а своє питання випередити молитвою до Бога, щоб Він відкрив Свою волю через Свого служителя. У старі часи люди так і робили — йшли до преподобного Серафима або до Амвросія Оптинського, і ті відкривали їм волю Божу в тому чи іншому випадку. І це є найпростіший і надійний спосіб, однак для нас він майже недоступний, бо до крайності збідніли в наш час святі старці, та й духівник сьогодні рідко у кого є.

Коли немає можливості запитати у духівників або у святих, існує ще один спосіб, як дізнатися волю Божу: молитва до Бога про напоумлення. Святі отці вчать, що добре три рази молитися перед тим, як прийняти будь-яке рішення. Преподобний Іоанн Пророк говорить, що коли ти не можеш запитати свого старця, то треба тричі помолитися про всяку річ і після цього дивитися, куди схиляється серце, хоча й на волосинку, — і так і вчиняти; бо сповіщення буває помітно і всіляко зрозуміло серцю. У тому випадку, коли справа не вимагає швидкого рішення, святий Іоанн радить молитися три рази протягом трьох днів. Бо і Спаситель наш відходив тричі для молитви і, молячись тричі, вимовляв одні і ті ж слова.

Отож, браття і сестри, ми повинні, використовуючи всі перераховані засоби, вчитися великої науки — знати і виконувати волю Божу повсякчас, на всякому місці і у всякій справі. Тому що якщо ми не творимо волю Божу, то творимо або свою власну волю, або волю диявола, — і обидві вони не приведуть нас до спасіння, але, навпаки, до загибелі. Єдина блага, рятівна і досконала воля — це воля Господа Бога, нашого Творця.

Тільки Він один знає, яким шляхом врятувати кожного з нас. Тільки Його воля є наше освячення і спасіння. Його досконалу волю і повинні ми всіляко шукати, дізнаватися і виконувати в усі дні життя, по словах головної нашої молитви: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Амінь.

З проповіді священника Іоанна Павлова

Джерело: newod