У п’ятницю, 29 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача відбулися щомісячні нічні чування, які очолив Архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ владика Ігор Возьняк.

На молитовний захід чисельно зібралися паломники та гості, які прибули на старунську землю із різних куточків України. Також, на чування прибула чимала кількість душпастирів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, які співслужили владиці Ігорю Возьняку.

Нічні чування традиційно розпочалися у храмі Свв. Апостолів Петра і Павла із Вечірні, яку очолив архієрей. Всі богослужіння молитовного вечора своїм співом супроводжували брати-семінаристи.

Одразу після Вечірні митрополит виголосив для всіх паломників повчальну науку, розповідаючи про важливість ревності в молитві:

«Якщо ми вміємо боротися зі злими думками, які іноді нас навідують, це вже перемога. Стараймося навертати себе до молитви, чувати над Божим словом. Не йдеться лише про довгі молитовні практики. Адже, коли ми дуже уважно відмовимо Отче наш і Богородице: усунувши всі думки – це вже буде нашою уважною вдумливою молитвою. Щодня перед сном молімо, щоб Господь той тягар, який ми несемо на наших плечах щодня облегшував і допомагав нам».

Згодом для вірних прочитали молитви на оздоровлення та поблагословили мощами блаженного Симеона Лукача. Наступною частиною чувань став молебень до нашого Небесного Покровителя, під час якого усіх прочан мирували освяченим єлеєм.

Протягом чувань вірні мали нагоду приступити до Таїнства Покаянння чи отримати духовну розраду в часі особистої з душпастирем розмови.

Відтак всі паломники спільно зі священниками вирушили на Хресну дорогу, де розважали над цінністю жертви та перенесеними страстями Ісуса Христа. Особливої молитовної атмосфери додали запалені свічки, які несли прочани.

Найважливішою та кульмінаційною частиною чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Ігор у співслужінні о. Юрія Сидіра — настоятеля каплиці Пресвятої Родини та великої кількості священників.

В часі Літургії єпископ звернувся до вірних, ділячись роздумами щодо Господньої руки у ході історії нашого сьогодення.

«Господь – безконечний, святий, величний, могутній і ніхто і ніщо скінченне не зрівняється з Божою величчю. Ми часто чуємо голоси критики звідусіль, але не спішімо піддаватися пліткам. Хай ці критики покажуть себе на полі бою. А ми, надіймось на Господа та на Його святе провидіння. Ісус навчав, оздоровляв, проганяв демонів, розмовляв з людьми, годував голодних. І якось до зібраного люду Ісус промовляв у проповіді про виноградаря, і в процесі розповіді старшини, книжники та архієреї зрозуміли, що зміст притчі стосується їх.  Вороги Ісуса шукали нагоди, щоб вбити Христа. І Господа таки вбили і розіп’яли на хресті, але своєю жертвою Він переміг ворогів. У цій війні, як і в кожній іншій порушується Божа заповідь любові до Бога та ближнього. Господь заборонив вбивати. Та ворог не прийшов чинити добро, лиш грабувати та нищити наш народ. Ми всю свою надію поклали в руки Господні, а наше сміливе військо захищає нас від насилля кривдників», – проповідував митрополит львівський.

Під час Служби Божої всі прочани мали можливість чисельно приступити до Пресвятої Євхаристії, прийнявши до серця благодать Господа.

По завершенні Літургії владика Ігор заохочував прочан до посту за нашу перемогу та справедливий мир в Україні. Опісля в храмі лунало Многоліття, а відтак духовний гімн нашої держави «Боже Великий, Єдиний».

Незадовго відбулося уділення Повного відпусту всім тим паломникам, які дотрималися необхідних для цього умов.

Далі о. Юрій Сидір висловив велику вдячність митрополиту Ігорю Возьняку за те, що він прибув до Старуні та очолив щомісячні молитовні чування, щиро ділячись з прочанами свідченням Христового милосердя для усіх його вірних.

На завершення чувань відбувся чин освячення речей прочан та окроплення їх свяченою водою.