Щороку, у другу неділю травня, українці відзначають величний та радісний день: День Матері. Безумовно, що це свято – найзворушливіше й найкрасивіше, бо вшанує найдорожчу для кожної людини особу – Маму. Бо вона саме та, хто все зрозуміє, все простить, все забуде. Бо вона саме та, хто завжди буде виглядати край воріт, завжди буде чекати, завжди буде жаліти, самовіддано й жертвенно любити, щиро й смиренно просити у Господа доброї долі й щасливого життя для своїх дітей.

В цей святковий та радісний день преосвященний владика Василій Івасюк очолив Архиєрейську Літургію у співслужінні із духовенством, в Центрі паломника «Симеона Лукача» села Старуня.

Владика Василій у своїй проповіді наголосив на великій та святій місії кожної матері: «Цієї неділі святкуємо день Матері. Доля жінки завжди хвилює суспільство. Вона тяжко ранить душу людини.

У поемі «Наймичка», яку Шевченко написав 1845 року, розповідається про долю жінки Ганни – матері, яка не в змозі виростити сама дитя. Вона підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою. Ганна хоче бути біля своєї дитини, не маючи можливості сказати, що вона його мати…

Серце болить, коли Ганна відмовилася бути за матір Маркові на весіллі, бо це для неї було нестерпно. Вона була доброю жінкою, бо любила не тільки Марка, а також його дружину і дітей.

Останні рядки поеми не можна слухати без сліз. Усе життя мріючи сказати Маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, Ганна відкриває таємницю синові…

Сльози навертаються на очі від захоплення образом Ганни, її великим люблячим серцем. Маркові дуже поталанило. Бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не дізнаються такої сили материнської любові. Ганна – мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини. Чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? Чого ж бракує цим матерям? Їм бракує вміння любити, бракує материнської любові».

Цього чудового дня диякон Дмитро Щербатий отримав ієрейські свячення. Хоча «Його мама свого часу відійшла до Господа, але дивиться з радістю на свого сина з неба, і тішиться ним», – такими словами підбадьорював нововисвяченого ієрея Дмитра преосвященний Владика Василій. Ми ж бажаємо отцеві Дмитру плідної праці на Христовій ниві, безмежних Божих ласк та щедрих дарів Святого Духа. Многих та благих літ, дорогий отче.

По закінченні Архиєрейської Божественної Літургії молільники помолилися Молебень до Богородиці та відбулось освячення води. Опісля Владика Василій уділив матерям своє Архиєрейське благословення, бажаючи їм міцного здоров’я, сил та наснаги виховувати своїх дітей у дусі християнських чеснот.