У четвер, 29 вересня, у відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулися традиційні молитовні чування. Очолив моління екзарх Луцький владика Йосафат Говера, який уперше побував на батьківщині блаженного священномученика Симеона Лукача.

Попри негоду, на молитву зібралися тисячі прочан, які прибули сюди із різних куточків Прикарпаття, а також велика спільнота Івано-Франківської духовної семінарії. Сьогодні наш народ, як ніколи, єднається в молитві за мир в Україні, за всіх військових, волонтерів, медиків і тих, хто страждає внаслідок страшної війни.

Програма чувань розпочалася у храмі Святих Петра і Павла із молитви Вечірні, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії прот. Тарас Путько у співслужінні з численними душпастирями Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

Своїм молитовним співом чування супроводжували брати-семінаристи, які є учасниками хору «Благовіст».

Після молитви владика Йосафат виголосив науку, закликавши призадуматися над життям українських священномучеників, які є прикладом для нас.

«Усі українські блаженні священномученики об’єднані в Божій любові і довготривалому служінні та свідченні, яке вони склали у своєму житті. Маємо нагоду заглибитися далі, ніж XX століття, у якому несли своє служіння блаженні мученики та ісповідники віри. У молитві Вечірні ми вшановуємо мучениць Віру, Наді., Любов та Софію. Але ці мучениці за віру уособлюють Божі чесноти. Якщо запитати багатьох людей, чи вірять вони в Бога, часто можна почути відповідь „так“, але це ще нічого не означає. Тому що диявол теж вірить в те, що Бог існує, але він Його ненавидить і намагається відвернути людину від Бога. Вірити  означає не тільки знати про Його існування, а й будувати справжні живі стосунки. Чи ми є певними в тому, що Бог є нашим Отцем Небесним? Подумаймо, що б відповідали Авраам, Мойсей чи Давид. Вони вірили в обіцянки Бога, дискутували з Богом, спілкувались та цілковито довіряли своє життя. Але для укріплення та підживлення нашої віри ми потребуємо слухати Боже слово у храмі на богослужінні, читати Святе Письмо вдома та щодня жити ним. Бо не тільки хлібом буде жити людина», — роздумував владика.

Відтак для вірних прочитали спеціальні молитви на оздоровлення, а також поблагословили їх освяченим єлеєм та мощами блаженного Симеона Лукача під час молебню до священномученика.

Згодом всі прочани зі свічками в руках вирушили на Хресну дорогу, де мали змогу молитися спільно з владикою Йосафатом та багатьма священнослужителями. Під час цієї молитовної програми всі молільники роздумували над страстями Ісуса Христа — нашого Відкупителя.

Кульмінаційною частиною чувань у відпустовому центрі Симеона Лукача традиційно стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Йосафат Говера у співслужінні із сотрудником каплиці Пресвятої родини о. Володимиром Лукашевським, отцями ректорату духовної семінарії, а також багатьма запрошеними душпастирями Івано-Франківської архиєпархії.

Під час Божественної Літургії із проповіддю до вірних звернувся екзарх Луцький: «Бог бачить наші потреби і може зцілити душу й тіло. Часто різні філософські течії вважали, що Бог є байдужим до людини, не має відчуттів. Але важливо пам’ятати, що співстраждання Бога з людиною є дорогоцінною прикметою Господа. Бог страждав заради нас. Ми маємо людський досвід, бачимо, як наше життя складається з радості і скорботи, різних періодів та різного пережиття. Поміж тим, кожен із нас завжди має нагоду творити добро чи зло, дарувати радість чи засуджувати, радіти чи ненавидіти. Але те, що має залишатися незмінним, — усвідомлення правди, що ми маємо Бога, який ніколи не відійде від нас».

Протягом чувань усі прочани мали змогу висповідатися та приступити до Святої Тайни Євхаристії, а також отримати пораду під час духовної розмови з душпастирем.

Нічні чування в Старуні завершилися повним відпустом, який уділив владика Йосафат усім тим, хто виконав усі необхідні для цього умови.