«Коли падає дитина, її підіймає мама. Коли падає хлопець, його піднімає дівчина. Коли падає дружина, її підіймає чоловік. Коли падає старша особа, її піднімає онук. Але коли падає людина, яку більше немає кому підняти, то над нею схиляється сам Бог».

У середу першого тижня Великого посту, 17 березня, на батьківщині блаженного священномученика УГКЦ Симеона Лукача відбулася перша Великопосна Хресна Дорога. Її провели священниче подружжя Ярослава та Ольги Рожак. На початку цього місяця, з благословення Митрополита Володимира Війтишина, у видавництві «Нова Зоря» вийшла друком Хресна Дорога з роздумами про сім’ю, яку написало подружжя Рожаків.

До певної міри саме у Центрі паломника «Симеон Лукач», що в с. Старуня, Богородчанського району, відбулася презентація цього видання та ще й у молитовний спосіб. Загалом участь у молитві взяли понад сотня прочан, які попри сильний снігопад все ж приїхали, щоби тут молитися.

На початку богослужіння о. Ярослав Середюк, парох місцевого храму святих апостолів Петра і Павла, представив о. Ярослава Рожака та його пані-добродійку Ольгу, а також книгу з роздумами їхнього авторства. Після цього процесія рушила на молитву по вже знаменитій старунській Хресній Дорозі.

«Як насправді важко нести хрест, коли ти зранений, коли тебе покинула особа, яку ти любиш і для якої був готовий зробити усе. Як важко старшій особі любити дітей, котрі на старість відвезли її додому перестарілих і забули про неї. Скільки в нас дружин і матерів несуть тягар пияцтва своїх чоловіків і синів; скільки страхів і переживань, недоспаних ночей, пролитих сліз. Як важко молодій людині після нещасного випадку, коли втратила руку чи ногу, піднятися і йти далі… Ми боїмося взяти чийсь хрест, бо нам і свій важко нести. Ми так часто боїмося ближнього», – каже о. Ярослав Рожак.

Він додає, що інколи, ми боїмося боятися, ми постійно чогось боїмося: діти бояться темряви, дорослі – чогось іншого. Боїмося завтрашнього дня, боїмося за наших дітей. Страх часто панує у наших серцях. Страх, котрий є причиною гріха. Молоді бояться старості, старші – смерті, здоровий – хвороби, малі – великих.

Проповідники під час молитви Хресної Дороги також навели кілька гарних прикладів. Зокрема, один із них стосувався молитви хлопчика, який просив Господа словами: «Мій Боже, прошу в Тебе ласки бути схожим на свого тата».

«Почувши це, батько, який, м’яко кажучи, не був гарним прикладом для наслідування, і сам став до молитви, просячи в Господа ласку бути таким, як хоче бачити його син», – повчали проповідники.

На завершення молитви о. Ярослав Рожак виголосив цікаву науку, в якій заохотив відважно ступати шляхом Великого посту, без страху, але з радістю.

«Суть посту не в тому, щоб зробити його тягарем чи накласти заборону на все смачне і поживне. Піст – це час максимального наповнення життя Христом. Замість м’ясної і сирної тарілки Церква пропонує Тіло і Кров Спасителя. Замість телевізора чи телефону – спілкування з живими людьми і живим Богом», – повчав душпастир.

Та додав ще один приклад: колись люди носили на своїх грудях дерев’яні хрестики, однак старалися мати золоті серця; сьогодні ж, більшість носить золоті хрестики, маючи при цьому часто дерев’яні, холодні серця.

Пригадуємо, що протягом Великого Посту Хресна Дорога буде відбуватися щосереди та щоп‘ятниці о 18:00 год.

Запрошуємо єднатися у спільній молитві, ретельно дотримуючись правил карантинних норм.

⠀