У суботу, 14 червня, на батьківщині блаженного священномученика Симеона Лукача — в селі Старуня — урочисто розпочалася VII Архієпархіальна проща. До Відпустового центру з’їхалися кілька сотень прочан із різних куточків Прикарпаття, щоб об’єднати свої молитви за мир, за перемогу та за краще майбутнє для України.

Цьогорічна проща проходить під гаслом: «Стояти в надії — свідчити любов». Перша молитовна частина розпочалася біля джерела Божої Матері Неустанної Помочі. Тут владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, у співслужінні священників відслужив чин освячення води. Прочани мали змогу набрати цієї води, щоб принести її до своїх домівок.

Молитовне сходження: Хресна дорога Старунською горою

Особливим моментом стала Хресна дорога, яку вірні пройшли, піднімаючись Старунською горою. У роздумах на стаціях паломники споглядали страждання Христа крізь призму Папської булли «Надія ж не засоромить», оголошеної з нагоди Ювілейного 2025 року, а також в контексті відзначення 160-річчя з дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького.

Під час молитви звучали слова, які глибоко торкалися сердець прочан. Особливо — біля ХІІ стації, де згадується смерть Ісуса на хресті:

«Христос помирає на Хресті. Його жертва довершена. Теза “Бог помер” — це велике бажання багатьох людей. Навіть на початку війни усі запитували: де є Бог? Чому Він допускає війну — питали в Дніпрі, Бучі, Ірпені й окопах. Але людина, яка дивиться на розп’яття і бачить Спасителя, розуміє, де є Бог. Він той, Який Сина Свого не пощадив і видав Його за кожного з нас. На цьому місці мали висіти я і ти. Не Він. Бо Ісус не зробив нічого поганого. А я є грішником. Це я маю бути проклятий, бо заплата за гріх — смерть (див. Рим. 6:23). Однак, Отець жаліє мене і за мене посилає Свого Сина. Він своєю смертю роздирає розписку наших гріхів, наш вирок. Ось і відповідь на запитання, де є Бог. Він не виїжджав з України. Він терпів і продовжує терпіти з нами. Але чи віримо ми, що за кожною обставиною мого життя стоїть Господь? Чи усвідомлюємо ціну нашого відкуплення?»

Освячення нової ікони

Особливою подією на початку прощі стало освячення стародавньої ікони “Покладення Господа до гробу”. Цю ікону вдалося придбати та відреставрувати, і сьогодні її освятив владика Микола. Відтепер вірні матимуть змогу вшановувати цю святиню, яка зберігатиметься на 14-й стації Хресної Дороги.

Вечірня молитва в храмі Благовіщення

Молитовна програма продовжилася у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці. Тут була відслужена велика вечірня з Литією, яку очолив владика Микола у співслужінні священників Івано-Франківської Архієпархії та викладачів і студентів Духовної семінарії.

Звертаючись опісля моління до присутніх, Владика Микола роздумував над чеснотою святості:

«Завтра ми будемо вшановувати всіх святих. В часі Хресної дороги було сказано, що кожен з нас є покликаний до святості. Також були слова про те, що святість полягає у любові. Ми помилково вважаємо, що святі — це ті, хто ніколи не грішив. Та немає людини, яка б жила і не згрішила. Насправді ж святість полягає в цілковитій довірі до Бога й віддання себе під провід Духа Святого, а також у вчиненні добрих справ. Я бажаю вам усім бути святими!».

Протягом усього дня частина священників перебувала у сповідальницях, щоб послужити всім охочим у Таїнстві Покаяння.

Молитовна програма триває

Проща триває. У програмі — духовна наука від запрошеного проповідника, отця Йосафата Хаймика, ЧСВВ. Далі відбудеться урочистий хід з іконою блаженного Симеона Лукача, молебень, Божественна Літургія та адорація Пресвятих Дарів.

Старуня знову стала місцем живої віри, глибокої молитви та надії, яка провадить нас у часи випробувань.