У вівторок, 28 лютого, у Відпустовому Центрі блаженного Симеона Лукача відбулися традиційні молитовні чування. Очолив моління єпископ-помічник Івано-Франківський Владика Микола Семенишин, який перше побував на Батьківщині блаженного священномученика Симеона Лукача.

В останній зимовий день 2023 року на молитву зібралися тисячі прочан, які прибули сюди із різних куточків Прикарпаття, а також чисельна спільнота Івано-Франківської духовної семінарії.

Декілька днів тому минув рік, відколи наш народ об’єднався для боротьби проти росії, що несправедливо розпочала повномасштабну війну. Тож, ми не опускаємо рук, але продовжуємо єднається у молитві за мир в Україні, усіх військових, волонтерів, медиків та усіх, хто зазнає страждань.

Перед початком останніх зимових чувань Владика Микола благословив будівництво нової богослужбової каплиці Відпустового центру блаженного Симеона Лукача, яка водночас служитиме катехитично-реколекційним приміщенням для прочан.

Також, безпосередньо перед молитвою у храмі єпископ-помічник здійснив чин освячення 5-и комплектів нових фелонів багряної барви, які священнослужителі Відпустового центру використовуватимуть під час служіння в часі Великого посту.

Оскільки чування відбувалися у 2-ий день Великого посту, цього разу програма чувань у храмі свв. Петра і Павла розпочалася із Великого повечір‘я з каноном Андрея Критського, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії прот. Тарас Путько у співслужінні численних душпастирів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Після молитви Владика Микола виголосив науку, роздумуючи про ціль Великого посту.

«Великопосні богослужіння вестимуть нас до того, би ми побачили Воскресіння, вони дозволять задуматися над величчю та вірністю Бога, а також над слабкістю і гріховністю людини. Піст – це не тільки можливість випробувати власні сили та не дієта для схуднення. Це святий час, який має на собі Боже благословення. Бо піст веде нас до святого Бога, бо ми прагнемо зміцнити наші стосунки з Ним та повернутися до Його стіп», – зазначив єпископ.

Владика також пояснив вірянам, якою мала б бути наша молитва для налагодження стосунків з Господом:

«Важливо вміти зупинятися, щоб знайти час на зустріч з Богом. Саме час Великого посту є вигідним для молитви. Але найефективнішою розмовою з Господом є буття з Ним. Проказування молитов є дуже важливою і потрібною практикою, але іноді важливим є також перебування та уважне слухання в Божій присутності. Наша святість полягає у виконанні Його волі, що є нашим добром. Я заохочую вас щодня знаходити 10-15 хвилин, щоб побути з Богом, щоб дивитися на Нього. Це відбуватися у будь-якому місці – у вашій кімнаті чи на вулиці. Перебуваючи в Його присутності, ви побачите, як будуть змінюватися стосунки, як будете краще Його пізнавати, зростати в Його любові. Тоді ми навчимось слухати Бога, віднаходячи Його».

Відтак для вірних прочитали спеціальні молитви на оздоровлення, а також поблагословили їх освяченим єлеєм та мощами блаженного Симеона Лукача під час молебню до священномученика.

Згодом всі прочани зі свічками в руках вирушили на Хресну Дорогу, де мали змогу молитися спільно з Владикою Миколаєм та багатьма священнослужителями. Під час цього пункту молитовної програми молільники роздумували над Страстями Ісуса Христа — нашого Відкупителя. Адже, подібні розважання наближають нас до справжнього преображення.

На завершення Хресної Дороги Владика Микола виголосив ще одну науку, в якій звернув увагу на пережиття матері Ісуса під час страждань її Сина.

«На Хресному шляху усі особи, які були поруч з Христом, виконували свою роль – хтось бичував Ісуса, хтось на Нього плював, інші насміхалися з Нього, Апостоли полишили Його, хтось навіть не звертав увагу. А Пречиста Діва Марія була найближче до Нього. Вона мовчить, споглядаючи страждання свого сина. Напевно, емоції штовхають її сказати щось, але вона мовчить, бо любить. Мовчить, бо страждає та до кінця не розуміє, що відбувається. Сьогодні наш український народ розпинають на хресті, насміхаються, вбивають, але Богородиця – поруч з нами. Вона стоїть біля нас, хоче сьогодні прийти до кожного з нас – до наших осель та родин, щоб розділити з нами наш біль. Пустімо її до нашого серця і слухаймо, як вона. А Богородиця своїм заступництвом дозволить нам зрозуміти, як жити і що робити, щоб дійти до остаточної цілі посту – побачити Воскресіння», – наголосив єпископ-помічник.

Кульмінаційною частиною чувань у Відпустовому центрі Симеона Лукача традиційно стала Божественна Літургія Передшеосвячених Дарів, яку очолив Владика Микола Семенишин у співслужінні душпастирів Відпустового Центру: о. Юрія Сидіра та о. Володимира Лукашевського, отців ректорату Духовної семінарії, а також багатьох запрошених душпастирів Івано-Франківської Архієпархії.

Протягом чувань усі прочани мали змогу посповідатися та приступити до Святої Тайни Євхаристії, а також отримати пораду під час духовної розмови з душпастирем.

Нічні чування в Старуні завершилися Повним відпустом, який уділив Владика Микола всім тим, хто виконав усі необхідні для цього.