У неділю, 29 січня, у Відпустовому центрі Симеона Лукача, що у Старуні, вперше у 2023 році відбулися молитовні нічні чування. Цього разу традиційні моління очолив владика Максим Рябуха, Єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ, СДБ.

У цей день на нічні чування чисельно зібралися віряни із різних частин прикарпатського краю, щоб молитовно просити у Господа бажаних ласк та благодатей. Протягом всіх нічних чувань паломники мали змогу приступити до Таїнства Покаяння чи мати духовні розмови із душпастирями.

Як і кожного разу, моління розпочалися із Великої Вечірні у храмі свв. Апостолів Петра і Павла, яку очолив о. Тарас Путько — ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Відтак до прочан із наукою звернувся Владика Максим.

«Це місце є святе і благодатне. Кожен на серці має особливі прохання, потреби, якусь особливу надію на Божу поміч, підтримку та Його милосердя. Знаємо, що кожен Божий храм є Святе Святих, в яких безнастанно у Святих Тайнах перебуває живий Бог. Наші з вами дороги прийшли сюди насамперед тому, що сам Бог нас хотів тут бачити», — мовив Владика.

Далі єпископ роздумував про Божу опіку та любов до людини:

«Коли Бог мене шукає, Він мене любить. Проте, як часто ми роздумуємо, що не тільки я люблю Бога, але й Бог любить мене? Насправді Божа любов наповнює життя. Тоді поступово ми починаємо розуміти, що наше життя не є чужим для Нього. Наші клопоти не є байдужими для Нього. Вони перебувають у Його руках».

«Споглядаючи цю постать великого наступника Апостолів, блаженного священномученика Симеона, усвідомлюємо, як сильно він любив Бога. Рівно з цим, як сильно він дозволяв Богові любити себе та довіряв Йому! Навіть тоді, коли є тяжко, коли по-людськи не знаєш, як реагувати, як діяти, і чого чекати, Бог є завжди поруч», – ділився думками архієрей про Симеона Лукача.

«Сьогодні, прийшовши сюди, шукаємо Божого милосердя, любові та турботи. Кожен із нас покликаний бути світлом Божої любові у своєму житті, і нести та дарувати її у цьому світі тим, хто нам оточує. Запитаймо у Бога, яким має бути плід моєї молитви? Перший плід цієї молитви – це спокій і радість», – зазначив проповідник.

Також єпископ зазначив, що, коли думаємо про війну в Україні, то маємо розуміти, що це війна не людини проти людини, а диявола проти Бога. Проте кожному із нас Бог доручив непереможну зброю – силу молитви.

Продовжились чування молитвою на оздоровлення для паломників, а відтак благословенням мощами блаженного священномученика Симеона Лукача.

Згодом всі присутні у храмі вирушили на Хресну Дорогу, у часі якої мали нагоду роздумувати над жертвою нашого Спасителя — Ісуса Христа, який відкупив від гріха усе людство.

По завершенні молитви на Хресній Дорозі архієрей виголосив другу науку, розважаючи:

«Нині, роздумуючи над станціями Хресної Дороги, ми вкотре переконалися, як сильно Бог любить нас. Сьогодні Христос нагадує нам, що наше життя — не просто беззмістовне наповнення часу і простору. Кожен сьогодні присутній і всі, хто з певних причин не змогли бути тут, навіть ті, хто ще не вміє молитися — усі, без винятку, є люблені Богом».

Кульмінаційним моментом нічних чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Максим. Єпископу Співслужили священнослужителі Відпустового центру — о. Юрій Сидір та о. Володимир Лукашевський та запрошені душпастирі Івано-Франківської Архієпархії.

Після прочитання недільного уривку Євангелія архієрей звернувся до прочан із третьою та останньою наукою:

«Сьогоднішня велика кількість прочан є видимим знаком невидимої Божої любові. Сьогодні Христос усіх нас збирає біля своєї Трапези. Ще 2000 років Ісус ходив вуличками Єрусалиму, і за ним йшла велика сила людей. Христос мав силу притягувати людей. Він мав силу своїм словом горнути всіх до себе. Як багато людей іде за Ісусом! Цікаво, що у тій прощі, подібній, як і ми з вами відбували на Хресній Дорозі, кожен від Христа черпав щось свого цінного та того, що будує життя. В один момент Бог зупиняє цей похід, і звертається до Закхея. Він збагачувався на інших людях, проте хоче побачити Спасителя, розуміючи у глибині серця, що не достойний сказати Йому слова».

«Кожен із нас, хто скористався із Тайни Сповіді, повернувся до Бога. Кожен із нас, прийшовши сюди, дозволив зустріти цей Божий погляд. Власне Христос, який зупиняється і звертається до Закхея, пригадує також і йому, що народився не заради наживи на чужій біді, але для того, щоб увінчати своє життя вічністю у небі. Христос нам пригадує, що наше життя допомагає співдіяти Богові у переображенні цього світу», — мовив єпископ у своєму зверненні.

У часі Літургії прочани приступили до Таїнства Євхаристії, приймаючи до свого серця Ісуса Христа.

На завершення чувань відбулося уділення Повного відпусту тим, хто виконав для цього необхідні умови. Пізніше о. Юрій Сидір висловив вдячність архієрею, а також всім паломникам, священникам та семінаристам, які традиційно у великій кількості прибули до Старуні, за спільну молитву на чуваннях.

Насамкінець для всіх прочан та духовенства зі святковою розколядою виступив вокальний гурт “ADORO”, радісно колядуючи на прославу Спасителя світу — Ісуса Христа.

Також під час богослужіння відправили поминальну єктенію за всіма полеглими українськими Героями у війні, а також за Героями Крут, пам’ять яких спогадуємо 29 січня.