У п’ятницю, 29 листопада, тисячі вірян прибули до Відпустового центру, щоби молитися за заступництвом блаженного Симеона Лукача. Цього разу нічні чування очолив о. Ростислав Чорноокий, адміністратор парафії с. Добрянське. Сьогоднішні моління стали одним з кроків у підготовці до Різдва Христового в часі посту. Цей період є можливістю для особливої практики трьох добрих діл: молитви, посту та милостині.

Молитовна програма традиційно розпочалася з Вечірні у храмі Свв. Петра і Павла, яку очолив прот. Тарас Путько, ректор духовної семінарії свщмч. Йосафата. Після цього прочани мали нагоду почути духовне слово від запрошеного проповідника.

Отець Ростислав у своїй проповіді роздумував над реаліями сучасної України, порівнюючи їх із виходом єврейського народу з неволі. Він підкреслив, що вірність Богові є ключовою силою народу, яка допомагає долати всі виклики:

«Сьогодні я обрав для проповіді тексти з Книги Виходу, адже ми переживаємо щось схоже на пережиття єврейського народу – ми у складній дорозі виходу з війни. Ми маємо багато запитань і одне із ключових стосується того, де є Бог і чому не втручається в нашу ситуацію. І таких питань є дуже багато. Щоб зрозуміти, що відбувається тепер, ми мусимо розуміти, що було на самому початку. Людина не послухала Бога. Іноді нам хочеться, щоб Бог вирішував все за нас, але Він сотворив нас вільними і ми будемо нести відповідальність за кожен вибір. Коли Господь благословив людину, гріх зруйнував це благословення. В Біблії бачимо, що не всі ходять за Богом, а згодом світ так загрузає в гріховних помислах, що Він вирішує знищити рід людський. Але ми бачимо, що Господь помилував Ноя та його рід, поблагословив їх, встановлюючи Свій союз і обіцяючи, що більше не буде нищити землю. Господь не перестає шукати людину та прагнути наблизитися до людини».

Проповідник також наголосив на важливості наслідування прикладу блаженного Симеона Лукача, підкресливши його вірність Богові навіть у найскладніші часи:

«Ця місцевість народила через мученицьку кров великого мужа віри Симеона Лукача, який у свій час повірив Богові. Його кров сьогодні з цієї землі підіймається, щоб народжувати всіх нас. Якщо ви оглянетеся, можете побачити зерна його віри – народ Божий. Наш народ, який стоїть перед Богом в молитві, має залишитися Божим народом, що тримається Божих законів, бути вірними Його слову та дорогам. Єдина сила нашого народу є у вірності Богові. Приклад блаженного Симеона настановляє, щоб ми трималися Бога не тільки в часі тривог, але зреклися усіх наших гріхів і завжди шукали Його присутності», – зазначив душпастир. 

Згодом програма чувань продовжилася молитвами на оздоровлення, а також благословенням мощами блаженного священномученика Симеона Лукача та помазанням освяченим єлеєм. Прочани молилися за мир, перемогу та в особистих намірах.

Опісля прочани рушили Хресним шляхом нашого Спасителя, під час якого вірні розважали над шляхом Христа, щоби осягнути страждання, які задля нашого спасіння переживав Син Божий. Своїми авторськими роздумами проповідник наштовхнув мирян на глибокі роздуми про терпіння теперішнього часу та Божу присутність у нашому горі. 

Кульмінаційною частиною молитовних чувань стала Божественна Літургія, яку очолив о. Юрій Сидір у співслужінні численно зібраного духовенства. 

З духовним словом до вірних звернувся о. Ростислав, який наголосив на важливості вірності Богові, яка є найвищим проявом любові.

«Наш народ хоч і багатостраждальний, але він також і благословенний. Стільки сотень років наш народ руйнують, але ми сильні в Господі. Допоки ми тримаємося Бога, Він буде нас берегти. Христос на хресті укладає новий союз з людством, яке увірує, і буде триматися Його заповідей і дороги. Чим більше ми будемо стояти в Господі, тим більше проти нас буде воювати нечистий. Вистояти не так легко. Тому Ісус посилає апостолів у світ і ми в Ісусі Христі стаємо його містичним тілом, яким є Церква». 

Душпастир пояснив, що давати свідоцтво віри за Христа завжди було важко, але сьогодні ми пожинаємо великі плоди наших священномучеників:

«Якщо ми вірні Богові, Бог є вірний нам. Вірність – це найсильніший знак любові, показуймо її у жертві та служінні. Симеон міг обрати інший шлях, яким пішли інакші душпастирі. Але в складних умовах він не переставав служити щодня. Це заклик до того, щоби ми показували, що любимо Бога у своїй вірності, навіть у щоденних дрібних ділах. В наш час Церква теж гонима, можливо не мечем, але зазнає інших сучасних викликів. Багато сердець охолоджується, тому важливо запалюватися до молитви, служіння і посту. Через нашу віру Бог буде зроджувати Свої плоди. Які щедрі плоди ми пожинаємо зі служіння одного мученика сьогодні, творячи одну спільноту в Христі. Після чувань ми розійдемося по домівках, тож важливо творити спільноту Божого народу в сім’ях. На кожному місці у кожному часі ми маємо бути свідками віри».   

Опісля душпастир уділив Повний відпуст усім, хто виконав необхідні для цього умови. Насамкінець, усі присутні разом заспівали гімн України «Боже Великий, Єдиний».

Додатково в рамках чувань відбувся різдвяний ярмарок, організований молоддю з Центру соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю Івано-Франківського Карітасу. Це стало нагодою підтримати доброчинні ініціативи та проявити милосердя.