Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

Із книги Плачу Єремії:

«Я – чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву. Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі. Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він. Він розбив щебенем мої зуби, він повалив мене в порох». (Єр. 3,1-2,9,16)

Здавалося б, що після зустрічі з Матір’ю, допомоги Симона Киринейця та милосердного жесту Вероніки Ісусові мало би бути хоч трішечки легше. Та ні, Він вдруге падає під тягарем Хреста. На дереві нашого спасіння тяжіють не лише немочі нашої особистої людської природи, тут присутні усі похідні від неї суспільні і міжнародні негаразди. На цьому дереві Ісус взяв на себе також тягар переслідування вчорашньої і сьогоднішньої Церкви, того, що вбиває християн в ім’я незрозумілих ідеологій. Ісус своїм хрестом ніс тягар переслідування Своїх слуг і учнів, тих, хто відповідає любов’ю на ненависть, лагідністю на насильство. Своїм хрестом Ісус ніс тягар егоїстичної людської «любові» до власного «Я», що сягає зневаги до Бога і топче свого брата. Він добровільно все переніс, все витерпів, щоб навчити нас терпіння, любові, відданості та чесності.

Недовго довелося проповідувати Блаженному Симеонові Лукачу після виходу на волю, бо в липні 1962 року він був вдруге заарештований… Після обшуку й конфіскації всіх речей, владику Симеона відіслали в тюрму до Івано-Франківська. Тут з ним зустрівся молодий хлопець Михайло Косило, який чекав свого відправлення на заслання. Використовуючи нагоду, в пересильній тюрмі владика читав йому лекції з морального богослов’я. З часом Михайло Косило став одним з найактивніших підпільних греко-католицьких священників на Прикарпатті. Тож друге падіння під Хрестом, яким був другий арешт, не заставило Симеона лежати. Він навіть у таких обставинах зумів підвестися й прямувати до мети.

Так само і кожен християнин наслідує Христа. Наслідує Його тоді, коли бере на себе хрест, коли падає і коли піднімається, щоб далі продовжити шлях «через терни до зірок».

У нашому житті ми не раз будемо падати під тягарем різних труднощів і не раз буде приходити розчарування й зневіра. Пам’ятаймо про Христа-Спасителя, про Його падіння, пам’ятаймо про Блаженного Симеона і зберігаймо душевний спокій з молитвою та покаянням!

Молитва

Господи Ісусе Христе, Ти, що падаєш під тягарем людського гріха і знову встаєш, дай нам, слабким, сили, щоб нести хрест буденності, піднятися з наших падінь і так нашим прикладом донести до майбутніх поколінь Євангеліє спасенної Твоєї сили. Ісусе, допоможи нам перейти цей шлях навернення до кінця.

Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю…і нині…

Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних!