Спільні моління тисяч прочан під проводом Владики Венедикта Алексійчука, роздуми на Хресній Дорозі нашого Спасителя та уділення повного відпусту – так проходили липневі нічні чування у Відпустовому центрі Симеона Лукача в Старуні.

Як і щомісяця, з 29 на 30 число паломники збираються у відпустовому місці для того, спільно піднести свої моління до Господа за мир в Україні та у власних наміреннях.

Цього разу, 29 липня, молитву провадив Владика Венедикт Алексійчук, що здійснює своє служіння в Чиказькій Єпархії святого Миколая, у США. Віряни завжди охоче слухають проповіді Владики, які зворушують глибиною та простотою, оскільки розкривають важливі теми, близькі людям, зокрема єпископ часто говорить про покликання кожної людини у виконанні Божого плану.

Розпочалися нічні чування з молитви Вечірні, яку традиційно очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата прот. Тарас Путько у храмі святих апостолів Петра і Павла. Згодом душпастирі молилися спеціальні молитви на оздоровлення душі та тіла, благословляючи мощами та освяченим єлеєм. В часі молебню до священномученика Симеона усі присутні могли приступити до його ікони.

Першу духовну науку виголосив душпастир Відпустового центру блаженного Симеона о. Володимир Лукашевський, який розкрив аспекти прощення – Божого і людського.

«Прощення, що ми очікуємо від Господа є Його обіймами, яких ми дуже потребуємо. З яким би багажем ми не прийшли до сповідальниці знову і знову,  щоразу Бог прощає і відпускає. Немає гріха, який наш люблячий Отець не пробачив би людині. Єдиний гріх, який може залишитися непрощеним, є той, який людина не визнає або з якого кається поверхнево. Колосальна сила прощення для багатьох залишається незбагненною. Божа логіка і людська на щастя для нас відрізняються. Для того, щоб прийняти Боже прощення, маємо примиритися з собою і прийняти себе, якими нас сотворив Бог. Важливий аспект прощення – також пробачати ближнім, яким ми часто не хочемо прощати. Той, хто приходить до нас після провини, має отримати наше щире пробачення. Господь не запитає, скільки вервиць ми помолилися, у скількох паломництвах побували, але що ж ми зробили чи не зробили своїм ближнім. Залиште у цьому святому місці своє непрощення і поверніться додому вільними від тягара образ. Господь є Богом свободи, Він звільняє нас з-під влади зла», – закликав священник. 

Далі усі прочани подалися на Хресну Дорогу, щоб спільно з Владикою Венедиктом та усіма душпастирями пройти цю символічну дорогу, роздумуючи над змістом жертви Ісуса Христа задля нас.

Своїми роздумами після Хресної Дороги поділився єпископ: 

«Ми любимо ходити хресною дорогою, бо ми частинно досвідчуємо те, що досвідчив Христос. Перші християни проходили нею в Єрусалимі. Тут людськими словами ми намагаємось окреслити те, що пережив Христос, але жодні слова не спроможні передати страждання за гріхи мільярдів людей. А Господь взяв їх на себе. Христос не вдавав з себе героя, він був людиною і в оливному саду його людська природа бунтувалася. Але натомість Він мовив, що не Його воля буде, а Отця. Ми часто маємо свої переконання і погляди, і це нормально, але найважливіше – шукати Божої волі. Кожен з нас прийшов на землю виконати Божу волю. До гріха нас не треба заставляти, а до добра часом треба примушувати, і докладати зусилля, щоб йти дорогою правди. Кожен з нас має труднощі та випробування. Господь, наче лікар, може давати як солодкі, так і гіркі ліки для нашого освячення та добра. Ніколи не знеохочуйтеся, бо на хресті Бог повірив у кожного з нас», – повчав запрошений проповідник.

Завершилась молитовна програма Архієрейською Божественною Літургією, яку в співслужінні священників Івано-Франківської Архієпархії очолив Владика Венедикт Алексійчук.

Під час проповіді єпископ звернувся до всіх присутніх, роздумуючи про вартість покликання кожної людини, яке їй довіряє Бог. 

«Господь каже про врожай щось таке, що непідвладне людському розуму. В цьому сутність християнства. Для Бога немає неможливих речей, це ми маємо обмеження в голові. Коли ми маємо якусь біду, звертаємося до Бога і часто стається чудо. По-людськи хочемо зробити все можливе, а надію на Бога залишаємо насамкінець. У цьому уривку Бог відкриває, що не тільки зерно, але кожна людина покликана зробити щось велике і виконати якусь місію. Симеон Лукач, мабуть, ніколи не думав, що стане святим, що в Старуні будуть велелюдні прощі. Він просто жив свято. Погляньте, який в цьому храмі Благовіщення унікальний іконостас з вітражами. Ікони – прозорі, й коли темно, їх не видно, але даси трохи світла, і ікони проявляються. Ми – немічні, грішні та безпорадні, але святість здобувається не нашими зусиллями і стараннями. Святість – це дозволити Богу діяти через нас. Бог не хоче обмеженого кола святих, але бажає діяти через кожного з нас. Вірите в це? Кожного ранку питаймо себе, що можемо з Богом зробити доброго. Все-бо можемо в Христі. Не трохи, а все. Ми не віримо в те, що можемо плодоносити, бо маємо обмежувач в голові. Важливо пригадувати свій досвід чогось неможливого, що ми ввірили Богові, і все вдалося. Бог довірив нам наше життя й вибори – добрі чи не дуже. Він хоче, щоб ми були кращими, але маємо ставати прозорими для Бога, як ці образи на іконостасі».

Завершуючи свою проповідь, Владика промовив: 

«В Старуні ми почитаємо Симеона Лукача, який виконав свою місію, не в ідеальних обставинах, але виконав. Чому ми його почитаємо? Щоби брати приклад. Йому все вдалося з Господом. Чи не міг би і я? Часто перепитуймо себе, які плоди приносимо в житті. Відвага й уповання на Господа можуть творити великі речі – Бог хоче проявлятися через нас, а ми весь час чекаємо чогось особливого. Запитайте себе, чи дійсно ви хочете жити свято і, чи справді певні місії свого життя. Варто знати свою течію та захотіти йти за Богом у наслідуванні святості», – закликав вірян єпископ. 

Цього молитовного вечора, ті, хто посповідався під час чувань, міг прийняти Спасителя у Пресвятій Тайні Євхаристії. А кульмінацією молінь стало отримання Повного відпусту з рук Владики Венедикта Алексійчука усім, хто виконав необхідні для цього умови.

На завершення о. Юрій Сидір подякував владиці за візит і молитву, а також закликав усіх присутніх і надалі тримати молитовний фронт за нашу Батьківщину Україну.