Різдвяне послання «Urbi et Orbi» Папи Франциска
28.12.2019
З нагоди урочистості Христового Різдва Святіший Отець виголосив з лоджії ватиканської базиліки Святого Петра наступне послання «Urbi et Orbi»:
«Народ, який в пітьмі ходить, узрів світло велике» (Іс 9,1).
Дорогі брати й сестри, благодатного Різдва!
З лона Церкви-матері цієї ночі знову народився Божий Син, Який став людиною. Його ім’я – Ісус, що означає «Бог спасає». Отець, відвічна й безмежна любов, послав Його в світ не для того, щоб його засудити, але спасти його (пор Ів 3,17). Отець дав Його з безмірним милосердям. Дав Його для всіх. Дав Його назавжди. І Він народився, немов малий вогник, запалений серед нічної пітьми та холоду.
Це Дитя, народжене з Діви Марії, є Божим Словом, Яке стало тілом. Словом, яке спрямовувало серце та кроки Авраама до обіцяної землі й надалі приваблює тих, які покладаються на Божі обітниці. Словом, яке провадило євреїв на шляху від неволі до свободи й не перестає призивати невільників усіх часів, також і сьогодні, виходити зі своїх ув’язнень. Це Слово, ясніше від сонця, що втілилося в малому людському синові – Ісусові, світлі світу.
Саме тому пророк взиває: «Народ, який в пітьмі ходить, узрів світло велике» (Іс 9,1). Саме так, у людських серцях існує пітьма, але більшим є Христове світло. Існує темрява в особистих, родинних, соціальних стосунках, але Христове світло є більшим. Пітьма присутня в економічних, геополітичних та екологічних конфліктах, але більшим є Христове світло.
Нехай же Христос буде світлом для численних дітей, які страждають від війни та конфліктів на Близькому Сході та в різних країнах світу. Нехай буде утішенням для дорогого сирійського народу, що досі не бачить кінця військових дій, що розтерзали країну протягом цього десятиріччя. Нехай же сколихне сумління людей доброї волі. Нехай же сьогодні надихне уряди й міжнародну спільноту знайти розв’язки, що гарантували би безпеку та мирне співжиття народів регіону та поклали край їхнім невимовним стражданням. Нехай же буде підтримкою для ліванського народу, щоб він зумів вийти із сучасної кризи та наново відкрити своє покликання бути посланням свободи та гармонійного співіснування для всіх.
Нехай же Господь Ісус буде світлом для Святої Землі, де Він, Спаситель людини, народився, й де не припиняється очікування багатьох, які серед труднощів, але без зневіри очікують днів миру, безпеки й процвітання. Нехай буде утішенням для Іраку, пронизаного соціальним напруженням, і для Ємену, випробовуваного серйозною гуманітарною кризою. Маю на думці єменських дітей.
Нехай же маленьке Вифлеємське Диятятко буде надією для всього Американського континенту, на якому різні країни переживають пору соціальних і політичних заворушень. Нехай же підбадьорить дорогий венесуельський народ, що переживає тривале випробування політичним і соціальним напруженням, і нехай не дозволить, щоб йому забракло допомоги, якої він потребує. Нехай благословить старання тих, які не щадять зусиль для того, щоб підтримувати справедливість і примирення та докладають зусилля, аби подолати різні кризи і численні форми бідності, що кривдять гідність кожної особи.
Нехай же Відкупитель світу буде світлом для дорогої України, яка прагне конкретних вирішень на користь тривалого миру.
Нехай же Господь, Який народився, буде світлом для народів Африки, де тривають соціальні й політичні ситуації, що часто змушують людей емігрувати, позбавляючи їх домівки та родини. Нехай стане миром для населення, що живе в східних регіонах Демократичної Республіки Конго, виснаженої тривалими конфліктами. Нехай же буде розрадою для тих, які страждають від насильства, стихійних лих чи надзвичайних ситуацій, що загрожують здоров’ю. Нехай стане відрадою для тих, які зазнають переслідування задля своєї віри, особливо, для викрадених місіонерів і вірних, і для тих, які стають жертвами терактів з боку екстремістів, насамперед, у Буркіна-Фасо, Малі, Нігері та Нігерії.
Нехай же Божий Син, що зійшов з неба на землю, буде захистом і підтримкою для тих, які задля цих та інших проявів несправедливості змушені емігрувати з надією на безпечне життя. Це несправедливість змушує їх долати пустелі та моря, що перетворилися у цвинтарі. Це несправедливість змушує їх переносити невимовні зловживання, всякі форми рабства й тортур у нелюдяних таборах тримання. Це несправедливість відкидає їх з тих місць, де вони могли б мати надію на гідне життя, спричинюючись до того, що вони натрапляють на мури байдужості.
Нехай же Еммануїл буде світлом для зраненого людства. Нехай же розтопить наше серце, часто зашкарубле й егоїстичне, та вчинить нас засобами Своєї любові. Нехай же через наші вбогі обличчя дарує Свою усмішку дітям усього світу: покинутим і тим, які зазнали насильства. Нехай же через наші слабкі руки зодягне вбогих, що не мають чим прикритися, дасть хліб голодним, заопікується хворими. Нехай же через наш нестабільний супровід виявить близькість похилим віком і самотнім, мігрантам і марґіналізованим. Нехай же в цей святковий день Він дарує всім Свою ніжність та розсіє пітьму цього світу.
Джерело: Радіо Ватикан
Останні новини
У п’ятницю, 4 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулася проща спільноти «Матерів в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Майже...
У неділю, 29 вересня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача відбулися щомісячні нічні чування, які очолив Владика Дмитро Григорак, єпископ...
Нічні чування, які щомісяця відбуваються у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, зібрали понад дві тисячі вірян на молитву. Прочани прибувають...
У четвер, 22 серпня, у Старуні провели молитовні чування-відпуст з нагоди 60-ї річниці від дня народження для Неба блаженного священномученика...
Спільні моління тисяч прочан під проводом Владики Венедикта Алексійчука, роздуми на Хресній Дорозі нашого Спасителя та уділення повного відпусту –...
Щомісяця все більше паломників прибуває до Відпустового центру блаженного Симеона Лукача, щоб спільно вимолювати у Господа заступництва для нашої землі...