Різні молитовні ситуації можуть привести нас до внутрішнього спокою і допомогти нам поєднатися з натхненням Святого Духа. Молитва виявляє те, що таємне, і дозволяє спілкуватися з Богом, який присутній в нас, в інших людях і в усьому творінні.

Молитва: постава серця

Бог створив нас своїм люблячим поглядом, і закликає нас побачити Його присутність в нашій історії та в Його роботі. Коли ми молимось, то дивимось цим поглядом, який творить. Ми можемо молитися де завгодно, навіть коли не маємо на це часу. Спрямовуючи своє серце до Бога. Це лише кілька секунд, перетворених на молитву.

Це проста діяльність, яка не вимагає від нас багато часу і яку ми можемо виконувати будь-коли. Ісус так і молився – постійно і в усіх намірах, поки він подорожував чи відпочивав. Наша історія вписана в наше тіло так само, як і нотатки в партитурі. Бог хоче скласти симфонію, поставивши нас, чоловіків і жінок, на перший план свого творіння, щоб захистити плід своєї любові.

Молитва: похвала за творіння

У своїй енцикліці, присвяченій екології, Папа Франциск пише: «Весь матеріальний всесвіт – це мова любові Бога, Його безмежної любові до нас. Грунт, вода, гори, все є вираженням Божої ніжності » (Laudato si´, № 84). У цій же енцикліці Папа цитує св. Івана від Хреста:

Святий Іван від Хреста навчав, що все, що є добрим у речах та у світі, “нескінченно досконале в Бозі, а точніше, щоб було зрозуміліше, кожна з цих речей – це Бог, і всі разом є Богом”.

Творіння різними способами виявляє образ Творця, хоча це лише бліде відображення Його краси. Ми чуємо Його голос у співі птахів, у вітрі, в шумі дерев, у дзюрчаннях води.

Пісня Франциска Ассизького під назвою «Гімн Сонця», – чудова відповідь на цю присутність Господа в красі творіння:

Слава Тобі Господи, за всі сотворіння Твої,
За це сонце, що мов благородний брат наш,
У любові день нам і ніч об’являє, Тебе ж прославляє.
О як гарний він, як славний у Твоєму блиску, Боже Святий,
Твій він нам образ, Превеликий Пане, і Твоя нам слава.

Джерело: ДивенСвіт