У трикутнику “церква – школа – родина” найважливішою ланкою є саме сім’я, яка дає дитині християнське виховання та формує її духовну особистість.
Таку думку висловив сьогодні на першому батьківському форумі віце-ректор з навчальної роботи Івано-Франківського Богословського університету отець Борис Гобир.
“Церква і школа дійсно можуть бути крилами, які можуть бути допомогою і підтримкою. Але якщо родина не виконає своїх головних обов’язків, які вони мають не від держави, а від Бога, то марні всі зусилля церкви і школи”, – зазначив отець.
Борис Гобир розповів, що інколи батьки просять проводити більше уроків християнської етики у школах, однак, на думку отця, це не допоможе, оскільки це предмет, а не виховання.
“Християнське виховання – це передання від батьків, а не від школи і навіть не від церкви, цінностей християнських тим, кому вони мають право це передати – своїм дітям. Дитина – це не тваринка і не рослинка. Батьківство і материнство – це Дар Божий, який дарує нам Господь для того, щоб ми належним чином ним заопікувалися і принесли йому, як вияв свого християнства, своєї віри і своєї праці”, – пояснив отець.
Він вважає, що скільки людей – стільки й думок з приводу християнського виховання:
“Для декого християнське виховання – це навчити дитину молитися, для декого – заставити ходити до церкви, для декого – щоб діти були чемні і слухалися тата й маму, – розповів Борис Гобир. – Любомир Гузар завжди говорив, що для християнина найважливіше – бути людиною. Іван Богослов завжди навчав своїх учнів любитися”.
Любов між батьками і є секретом успішного християнського виховання дитини та створення сприятливого клімату у сім’ї.
“Тато має любити маму, а мама – тата. Вони мають взаємно шанувати одне одного, поважати, не сваритися, принаймні в присутності дитини. І разом любити цю крихітку, жертвувати їй свій час, працю, здоров’я. Тоді жодних монстрів у сім’ях не народиться і не виховається. В нас буде нормальне християнське суспільство”, – поділився Борис Гобир.
У розумінні отця сім’я – це окремий всесвіт, де у кожного є своя роль.
“Родина – це є царство батька, світ матері і рай дитини. Царство батька означає, що він – провідник, який веде за собою, який знає дорогу. За ним родина піде будь-куди. Він забезпечує родині благополуччя і спокій. За таким батьком родина почуває себе захищеною. Світ матері – саме вона наповняє родину собою, своїм теплом, участю, працею, присутністю. Коли діти цілий день набігаються, награються і прибігають додому – раз там є мама, значить, будуть ситі, значить, буде гарно, приємно, можна буде поговорити. Рай дитини – якщо в дитинстві не було відчуття, що дитина живе в раю, значить, дитинство пройшло мимо. Багато дітей сьогодні живуть у пеклі. А рай – це коли дитина задоволена своїм життям”.
Промову отця зал, у якому було близько 700 слухачів, оцінив бурхливими оплесками.
Як писав КУРС, у 2016 році іванофранківці пропонували скасувати викладання християнської етики у школах. Та 15-17 червня 2016 року керівники загальноосвітніх навчальних закладів м. Івано-Франківська подали в департамент освіти та науки робочі навчальні плани на 2016/2017 н. р., у яких передбачено вивчення курсу “Основи християнської етики”.
Нещодавно міський голова Руслан Марцінків у соцмережі висловив обурення рекомендацією МОН не викладати християнську етику першокласникам та назвав фахівців Міністерства “псевдореформаторами”. Думки іванофранківців з цього приводу розділилися.
