У п’ятницю, 26 січня, студенти Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата завітали на молитву до Відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача. Семінаристи супроводжували вечірню програму своїм співом. 

Розпочався вечір молитви традиційно з молебню до блаженного Симеона. Помолившись за заступництвом священномученика, вірні взяли участь у Божественній Літургії, яку очолив о. Іван Жук. В часі проповіді душпастир пояснив, чому егоцентризм заважає нам прийняти Бога у наше життя:

«Через сьогоднішній уривок Господь показує, яким має бути християнин. Він має бути як дитина, і так само виховувати своїх дітей, приводячи їх до Христа. Найбільшим багатством для людини є її его, яке не дозволяє їй наблизитися до Бога. Іноді ми перебуваємо на троні свого життя і прагнемо, щоб сам Господь нам служив. Щоб Він виконував наші прохання, в яких доволі часто є наші недопрацювання і ми перекладаємо відповідальність на Нього. Я можу спастися тільки тоді, коли зійду з трону свого життя і його посяде Цар Господь – Пантократор мого життя, який дарував його мені», – наголошує проповідник.

Отець Іван закликав вірних запитати себе, “яке відношення я маю до Церкви і як будую Церкву, яку Ісус Христос заснував на апостолі Петрі, як на скелі?”.

«Ми часто перекладаємо свої обов’язки християнина на когось іншого. Буває, що ми навіть соромимось зробити на собі знамено Святого Хреста, коли минаємо храм. Ми дуже часто виправдовуємо свої дії і кажемо: «головне, щоб Бог був у моєму серці». Але це фальш. Якщо ти не свідчиш Христа там, де ти є, багатство твого его ніколи не дозволить увійти в Царство Небесне. Ми Богові висловлюємо дорікання, як багато ми молимось і жертвуємо для церкви, для Бога. Але хіба Йому це потрібно? Якщо ми робимо все лукаво, на тому наша пожертва закінчується. А якщо робимо на славу Божу, то через кілька хвилин забуваємо про добрий вчинок, бо робили від щирого серця. Бог ніколи не дивиться на зовнішній вигляд, але тільки на наше серце. А яке воно в нас?», – завершив духовні роздуми душпастир. 

Далі усі вірні спільно просили в Бога зцілення від фізичних і духовних недуг під час молитов на оздоровлення. Усі присутні отримали благословення мощами блаженного Симеона Лукача.

Вечір продовжився прославою Новонародженого Спасителя – семінаристи подарували усім свій спів, гучно та радісно колядуючи на завершення циклу Різдвяних свят.