У четвер, 30 січня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулася Архієрейська Літургія на честь свята Собору трьох святителів – Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого. Богослужіння очолив владика Венедикт Алексійчук, єпископ Чиказької єпархії УГКЦ у США.

Це свято єднає вірних у спільній молитві, прославляючи великих учителів Церкви, які своїм життям і богословськими творами стали дороговказом на шляху до спасіння. Їхні слова, натхненні Святим Духом, і сьогодні відкривають людям істину, вчать любові до Бога та ближніх.

Пастирське слово владики Венедикта

Під час проповіді запрошений єпископ звернув увагу на важливість світла християнської віри в житті кожного з нас:

«Христос не каже, що було б добре, якби ми світили своїм життям. Але каже: “нехай світить”. Це звучить як ствердження. Одну з найбільших проблем християнства підсвічує запитання – чому тепер немає святих? Бо ніхто не бачить потенціалу для цього. Нам виглядає, що ми знаємо себе дуже добре. Але це зовсім не так. Як у випадку з друзями, складні обставини можуть нам показати, якими є ми, проявляючи як наші негативні, так і позитивні риси». 

Читайте також: Божа надія кріпить українців: Митрополит Теодор Мартинюк у Старуні

Владика Венедикт навів приклад Богородиці, яка не очікувала на об’явлення ангела і не усвідомлювала, що стане Божою Матір’ю, проте Господь знав Її краще, ніж вона сама себе. Так само Бог знає і кожного з нас.

«На хресті через Воскресіння сталося щось неймовірне – Бог подарував нам вічне життя. Коли йдемо до сповіді, священник прощає гріхи в імені Господа. Ми говоримо про невтомне Боже милосердя. Він прощає, бо знає наш потенціал. Ми часто бідкаємося, що в нас слабка віра. Але “вірометра” не існує. Віра може змінюватися. Важливою залишається Божа віра в нас. В часі сповіді я глибоко усвідомлюю, що Бог прощає мені, бо вірить в мою святість. Феномен християнства – дивний, бо ми маємо повірити Богові, який вірить в нас». 

Єпископ наголосив, що святі не були святими самі по собі – вони являли світові Бога, бо були відкриті на Нього. Найважливішим покликанням у житті – є дозволити Богу діяти через нас.

«Ми сьогодні святкуємо празник трьох святих, про яких люди сперечалися, порівнюючи, хто з них святіший? Тоді було об’явлення, що вони однаково рівні перед Богом. Так само і ми однаково унікальні перед Ним. Немає логіки порівнювати себе з іншими, що можна робити хіба для натхнення. Але наше завдання – розпізнати свою місію життя. Воля Божа – святість наша. Наша християнська місія – являти Боже світло, як Місяць відображає світло Сонця. Пам’ятаймо, що саме через свою поставу, а не слова, ми свідчимо про Бога».

Наприкінці проповіді владика закликав усіх присутніх не нарікати на обставини, а сприймати їх як засіб для особистого освячення:

«Припиніть скаржитися і висувати претензії до життя. Бо ті обставини, в яких ми перебуваємо, – це дар від Бога для нашого освячення».

Святкування Собору трьох святителів стало для прочан нагодою глибше замислитися над власним покликанням, відкриваючись на Божу благодать і прохаючи сміливості на шляху до святості.