5 серпня, під час Архієрейської Літургії на Всеукраїнській Патріаршій прощі до Крилоса, Блаженніший Патріарх Святослав після читання Євангелія поділився з паломниками гомілією про «Скарб віри».
«Тут, на Галицькій землі, є тисячолітня історія нашого християнства. Саме 1030 років тому, ми вийшли з хрещальної купелі, як єдиний об’єднаний народ. Цей скарб віри передавався від батьків до дітей, від матері до дитини», – сказав Проповідник.
Опісля Блаженніший запитав присутніх: «Чому віра в Бога є скарбом? Чому серед усіх скарбів – віра є найбільшим скарбом?». 
«Відповідь ми чуємо у святому Євангелії, яке щойно чули: Батько приносить сина до Ісуса Христа, розказує історію своїх особистих невдач. Мій син у рабстві, він поневолений. Злий дух кидає його у крайнощі, у вогонь і у воду. Батько говорить, що до всіх приходив, навіть «до твоїх учнів». Ця сповідь батька є осереддям того, як потрібно вірити. Віра в Бога означає цілковите єднання між людиною і Богом. Це таїнство єднання є у Христі. Він став людиною і взяв її історію. Вірити в Бога означає поєднати з Богом усе те, ким я є: серце, душу, прагнення», – переконаний Проповідник.
«У вірі потрібно кожного дня зростати. А над цим потрібно працювати», – вів далі Владика, говорячи, що «вірити в Бога означає покласти Боже Слово, Його Силу, особу Ісуса Христа в центр свого життя, і на основі віри оцінювати все те, що діється навколо мене».
Пізніше Патріарх пояснив: «Ісус допомагає хлопцеві віднайти центр його життя. Від цього моменту його якорем є Ісус Христос».
Надалі, пригадуючи історію нашої Церкви, Архієрей додав: «Київська Церква завжди виконувала роль євангельського батька, і завжди вела дітей до поєднання з Христом. Київська Церква завжди вчила і князя, і селянина ставити Ісуса Христа у центр життя».
На завершення своєї проповіді Предстоятель УГКЦ промовив: «Дякуймо, що Господь протягом цілої нашої історії був з нами. Просімо Бога, щоб ми лишилися віруючим народом та молімося за нашу Церкву».
Також, у своєму слові до паломників, Блаженніший Патріарх закликав, під час Літургії, усіх відновити свої «хресні обіти, обіти, які прийняли наші прабатьки».
