У Центрі паломника «Симеон Лукач» вперше виставили Плащаницю у Господньому гробі
22.04.2022
Сьогодні, 22 квітня, в нашій Церкві – Страсна п’ятниця. Саме в цей день Христос добровільно віддав Себе на хресну смерть заради людей. На богослужіннях згадується несправедливе засудження, страждання, розп’яття та покладення до гробу тіла Господа нашого Ісуса Христа.
Сьогодні, у Страсну П’ятницю, у Центрі паломника «Симеон Лукач», що в с. Старня, Богородчанського району, молилися Вечірню з виставленням Плащаниці. Опісля відбувся похід старунською Хресною дорогою до Господнього гробу, де її й поклали.
«Подібно як Йосиф Ариматейський зняв з хреста та поховав тіло Ісуса, обгорнувши його полотном, так і ми сьогодні виставляємо Плащаницю, щоб прийти до неї, поклонитися пречистому тілу Господньому і цілувати його серцем і устами», – розповіли священнослужителі.
https://fb.watch/cyimYSjK46/
Під час обходу Плащаницю несли військовослужбовці ЗСУ. Близько сотні вірян долучилися до цього Богослужіння та з сумом слідували за процесійною ходою навколо храму. Очолив моління священник Центру паломника «Симеон Лукач» о. Юрій Сидір. Дияконське служіння звершував д-н Іван Харевич – префект Духовної семінарії.
Завершивши Богослужіння, до присутніх звернувся о. Володимир Лукашевський, пояснюючи значення сьогоднішньої особливої молитви. Священник також зачитав уривок зі слова святителя Йоана Золотоустого про хрест і прощення розбійника.
«Сповнили ми вже подвиг посту, але завершився він Хрестом. Як же інакше належало завершитися переможному ділу, як не знаменням перемоги? Адже Хрест – знамення перемоги: один раз воздвигнутий, він повік обертає врозтіч демонів. Розп’явся Христос – і ми повік поживу від Нього приймаємо, і наситившися, знову шукаємо, і ще більше залишається, бо ж благодать – невичерпна. Нехай славиться сей світлодайний день, задля якого всі інші дні покликані до радості!
Днесь Адам був сотворений у шостий день, днесь він образ божественний отримав, днесь був поставлений посеред світу як малий світ, що всю вселенну у собі обіймає. Днесь людина, як керманич усього творіння, отримує людську природу і владу всім управляти в добрі. Днесь вона прийняла заповіді для добровільного виконання, днесь вона від Раю відпала, днесь же знову в нього була введена. О, багатий великими подіями день, день багатьох скорбот і звільнення від скорботи! День, що зранку засмутив, а ввечорі радістю обдарував! День, що таке чудесне зцілення нам приготував!».
Сьогодні у всіх наших храмах виставляють Плащаницю, щоб вірні могли прийти до неї, поклонитися пречистому тілу Господньому і цілувати його серцем та устами.
У Центрі паломника «Симеон Лукач», молитовні богослужіння продовжаться сьогодні о 17:00 Єрусалимською Утреньою в храмі св. апостолів Петра і Павла. Опісля відбудеться процесійний похід зі свічками до Господнього гробу.
Довідково:
ОБРЯД ПОКЛАДЕННЯ ПЛАЩАНИЦІ
У наших рукописних уставах до XVI віку нічого не сказано про обряд покладення святої плащаниці, бо вона щойно починала входити у практику. Оскільки свята плащаниця ввійшла до відправ вечірні Великої п’ятниці й утрені Великої суботи не окремим приписом, а звичаєм Церкви, то до сьогодні нема одного обряду покладення плащаниці, бо різні Церкви витворили свої звичаї. Почитання святої плащаниці в XVII-XVIII ст. стає загальною практикою і звичаєм усієї Східної Церкви.
Обряд виносу й покладення плащаниці, за Типиком о. Дольницького, відбувався у катедральних церквах Галичини так: на вечірні Великої п’ятниці, під час співу стихири на стиховні “Тебе одіющагося світом яко ризою… “, був обхід довкола церкви з плащаницею, яку несли за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу плащаницю клали на окремий до того приготований стіл посередині церкви. При кінці вечірні в часі трикратного співу “Благообразний Йосиф… ” усі на колінах приступали до святої плащаниці й побожно її цілували. Божий гріб був прикрашений квітами й лампадами, а за ним стояв хрест без Розп’яття з обрусом на його перехресті.
Отець Дольницький згадує також, що в нас, у Галичині, був звичай при обході з плащаницею нести і Святі Тайни, що їх відтак ставили для почитання або на Божому гробі, або на престолі. Він завважує, що цей звичай узято від латинської Церкви. Звичай виставляти Святі Тайни при плащаниці є цілком несумісний ні з духом Великої п’ятниці, ні з духом Східної Церкви. Свята плащаниця є якраз символом Ісуса Христа в гробі, тому тут немає місця на прилюдне почитання Святих Тайн. Західна Церква у Велику п’ятницю подекуди усуває Святі Тайни з кивота та лишає його відчиненим на знак, що там нема Христа, бо Він у гробі.
Типик А. Микити каже, що на Закарпатті при обході з плащаницею сам священик несе її на своїх плечах і тримає її двома руками на голові, а другий її кінець піддержує двоє людей. Обхід буває тільки один раз.
На Східній Україні й у Росії у Велику п’ятницю на вечірні при співі “Благообразний Йосиф” тільки виносять святу плащаницю на середину церкви, а сам обхід з плащаницею відбувається при великому славослов’ї на утрені Великої суботи. Під час обходу священик несе святу плащаницю на своїй голові і під нею ще тримає Євангеліє, яке відтак кладуть на плащаницю при Божому гробі. Святу плащаницю, буває, виставляють для почитання аж до воскресної утрені. Перед утренею, після відправи надгробного, плащаницю заносять до святилища і кладуть на престол. Нема окремого припису, де треба ставити святу плащаницю у воскресному часі. Одні церкви тримають її на престолі до Томиної неділі, а відтак поміщають за престолом на стіні над горним сідалищем. В інших церквах плащаниця стоїть на престолі до неділі Мироносиць. У наших церквах плащаниця лежить на престолі аж до віддання празника Пасхи, тобто 40 днів, на знак Христового 40-денного перебування на землі після свого Воскресіння.
У нашому народі свята плащаниця користується справді великим почитанням і любов’ю. Загал наших вірних дотримується у Велику п’ятницю повного посту і приступає натще до святої плащаниці, наче до святого причастя. До неї приходять не інакше, як на колінах і то часто аж від вхідних дверей церкви. Коло Божого гробу, зазвичай, стоїть почесна сторожа наших молодіжних і старших організацій, подекуди навіть цілу ніч з Великої п’ятниці на суботу. Поклоніння святій плащаниці і її цілування для наших вірних це справді глибоке духовне переживання і нагода відновити свою віру в Христа й любов до Господа, що з любови до нас умер на хресті.
Останні новини
Цієї середи, 30 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона відбувся молитовний вечір, присвячений вшануванню пам’яті блаженного священномученика Олексія Зарицького. У...
У вівторок, 29 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача провели традиційні молитовні чування. Очолив моління єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії...
У вівторок, 22 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулося урочисте почитання особи святого Папи Івана-Павла II. Рівно 46...
Цієї суботи, 18 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулися особливі моління, присвячені 105-й річниці ієрейських свячень мужа віри...
У п’ятницю, 4 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулася проща спільноти «Матерів в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Майже...
У неділю, 29 вересня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача відбулися щомісячні нічні чування, які очолив Владика Дмитро Григорак, єпископ...