Стація ХІІ. Ісус вмирає на хресті

Стація ХІІ. Ісус вмирає на хресті

05.03.2024

Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

З Євангелії від св. Марка:

«А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: «Елої, Елої, лама савахтані?» – що означає у перекладі: «Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?». І Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: «Чоловік цей справді був Син Божий». (Мк. 15,33–34.37.39)

Ось і настала ця жахлива хвилина смерті… Перед нами розп’яття. Людина, яка молитовно дивиться на Нього, може відчути, що руки Ісуса, незважаючи на те, що є прибитими до хреста, з великої любові обіймають кожну людину, а водночас і цілий світ. Саме тут стіна гріха знищується та звершується єдність між Богом і людиною.

Тіло Христа повисло на горі Голгофі, а очі Сина Божого дивляться вгору. І саме в такій страшній драмі настає момент, коли розкривається небо і об’являється Отець: «Отче, у твої руки віддаю духа мого! Сказавши це, він віддав духа!» (Лк. 23, 46). І саме вже тут, не в гробі, починається воскресіння в обіймах Бога Отця, завершується діло спасіння. А дерево прокляття стає «деревом життя», глупота – благодаттю. Ісус умирає і йде до Отця.

Після другого засуду єпископ Симеон Лукач відбував ув’язнення у Станіславівській тюрмі. У в’язниці владика важко захворів. Тюремні лікарі визначили, що це астма. Насправді ж це був туберкульоз легень. У березні 1964 року через критичний стан здоров’я тюремники привезли владику Симеона помирати в рідне село Старуня. Незважаючи на важку хворобу, єпископ виконував свої священничі обов’язки: щодня служив Літургію, сповідав людей, суворо дотримувався посту. А 22 серпня 1964 року помер.

Благодаримо тебе, Господи, за цю жертву на хресті. Цей хрест є для нас Животворящим хрестом, бо з нього черпаємо сили, щоб жити тут, на землі, в повноті. У твоєму розп’ятті ми віднаходимо тихі слова про справжню любов. Саме твоя смерть дає нам відповідь на наші запитання життя. А приклад Блаженного Симеона нехай нам допоможе в усьому наслідувати Тебе, Господи.

У цій хвилині просимо прощення за всі наші гріхи. Очисти нас, Боже, від гріховного бруду і наповни нас своїм Милосердям.

Молитва

Ісусе, дякую Тобі за Твою хресну смерть, за відкуплення моїх гріхів, за спасіння моєї душі. Ісусе, допоможи перейти цей шлях навернення до кінця.

Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю…і нині…

Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних!

Останні новини

Цієї середи, 30 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона відбувся молитовний вечір, присвячений вшануванню пам’яті блаженного священномученика Олексія Зарицького. У...

У вівторок, 29 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача провели традиційні молитовні чування. Очолив моління єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії...

У вівторок, 22 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулося урочисте почитання особи святого Папи Івана-Павла II. Рівно 46...

Цієї суботи, 18 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулися особливі моління, присвячені 105-й річниці ієрейських свячень мужа віри...

У п’ятницю, 4 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбулася проща спільноти «Матерів в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Майже...

У неділю, 29 вересня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача відбулися щомісячні нічні чування, які очолив Владика Дмитро Григорак, єпископ...