Ще одним особливим місцем у всій цій композиції являє собою “Сад Перемоги” на честь блаженних мучеників Української Греко-Католицької Церкви, висаджений у 21 річницю проголошення блаженних українських новомучеників – 27 червня 2022 р.

На території нещодавно проголошеного Відпустовим місцем Центрі паломника Симеона Лукача посадили 35 плодових дерев яблунь та груш, кожне з яких присвячене конкретному блаженному нашої Церкви.

Подія розпочалась з моління в каплиці Пресвятої Родини, що в хресті на вершині Хресної Дороги. Після молебню до блаженних новомучеників УГКЦ Митрополит Володимир звернувся до усіх присутніх зі словом проповіді:

«Щиро вдячний, що ми зібралися тут сьогодні вшанувати блаженного свщмч. Симеона Лукача і всіх новомучеників нашої святої Церкви. Ми задумуємось про те, що блаженномученики пережили неспокійний час безбожництва і переслідування. В них було дві дороги: одну можна було побудувати на фундаменті правди, віри, справедливості, а другу ж без фундаменту, піддатися світові і йти широкою дорогою».

Архієрей наголосив, що сама посвята блаженних мучеників приносить великі плоди.

«Сьогодні постає багато запитань про майбутнє, про завтрашній день. Але Свята церква ґрунтується на правді, на тому фундаменті, який заклав Ісус Христос, на єдності, яку створив Ісус Христос. Для нас з вами прикладом є новомученики, які своїм життям вибороли і відстояли для нас святу Церкву. Вони дали нам задатки, щоб ми, живучи, пам’ятали, що віру і Батьківщину не можна зраджувати», – проповідував Митрополит.

За словами Владики, коли в Україні йде війна, ми бачимо посвяту воїнів – Великих українців, які щодня виборюють незалежність і волю, бо вони стоять на камені правди справедливості і віри.

«Нехай цей захід утвердить нас у тому, що перемога прийде. А ми маємо боротися за неї всі разом, хто чим вміє. Ми, духовенство, ведемо молитовну боротьбу, і ця зброя ефективна. Пригадаймо підпілля та радянський союз, які мали багато різної зброї, а народ мав тільки молитву, лише вервицю. І саме ця зброя перемогла. Куди ж зникла та велика безбожна держава? Так буде і сьогодні, в нашому майбутньому», – запевнив Митрополит, уділяючи своє Архієрейське благословення усім присутнім.

Перед висадкою дерев про ініціативу створення Саду перемоги розповів керівник Бюро УГКЦ з питань екології п. Володимир Шеремета.

«Сьогодні від війни разом із людьми страждає і все Боже творіння – природа. Пошматована вибухами снарядів земля, отруєне повітря, вода, пожежі   знищують цілі екологічні системи і це підсилює страждання людей. Цей Сад перемоги, який ми будемо насаджувати, стане нашим спільним внеском для збереження і розвитку життя, для перемоги життя над смертю», – зазначив пан Володимир.

Професор Шеремета наголосив на тому, що сьогодні усі присутні складають своєрідне свідчення живої віри, яскравий приклад якої свого часу подали блаженні новомученики.

«Цим актом екологічної дияконії ми спільно звертаємось до нашого Творця і Спасителя з проханням, щоб Він почув страждання людей, творіння Божого,  поспішив на допомогу, зцілив рани і дарував довгоочікуваний мир», – запевнив професор.

Опісля, усі спільно – Митрополит Володимир, священнослужителі, представники влади, вимушені переселенці та парафіяни розпочали висадку плодових дерев, що ростимуть на території Відпустового місця.

Сад можна умовно поділити на три частини: у центральній розташовані дерева, присвячені Святому Папі Івану Павлу II та Станіславівським новомученикам Владикам Григорію Хомишину, Івану Слезюку та Симеону Лукачу, а в інших – всім українським блаженним священномученикам. Окремо розташовані дерева ісповідникам віри та світочам нашої Церкви, за залічення до лику блаженних і святих яких ми молимось.