Відпустове місце у Старуні щомісяця приймає тисячі вірян, які прибувають молитися туди, де служив Блаженний Симеон Лукач. Паломники переживають особливу зустріч з Богом – у молитовних чуваннях, роздумах про Господа та участі у Святих Таїнствах. Цього місяця, 29 січня, у Відпустовому Центрі блаженного Симеона Лукача чування очолив Владика Йосафат Мощич – Єпарх Чернівецький УГКЦ.

Учасники чувань з початку повномасштабного вторгнення щомісяця незмінно моляться за мир в Україні та нашу перемогу у цій війні, підносячи спільні благання до Господа. Цього разу у чуваннях взяли участь майже півтори тисячі прочан та 34 священники.

Програма чувань традиційно розпочалася з молитви Вечірні у храмі Свв. Петра і Павла, після чого молільники мали нагоду почути духовне слово від Владики Йосафата, який роздумував над вірою, що має бути спасительною у нашому щоденному житті.

«Здавалось би, що Христові до того жебрака край дороги? Але Він зупиняє процесію, тому що в Бога немає забутих людей. Жебрак удостоївся того, що його покликав Ісус. Господь зауважив його, бо той діяв – він голосив за Богом.  Христос буде часто проходить повз нас – в різних подіях, людях, ситуаціях. І що б ми сказали, якби він запитав, чого ми хочемо, щоб Він зробив нам? Сліпий жебрак просить зору. І Христос каже: «Твоя віра спасла тебе». Адже все залежить від нашої віри. Але не просто віри в те, що Бог є, бо і диявол вірить в існування Господа. Але маємо повірити в те, що Бог нас любить, як Своїх дітей і піклується нами. Йдеться про спасительну віру, яка спонукає нас увійти в стосунок з Ним. Віра – це відповідь людини, наша співпраця з Божою ласкою та благодаттю. Наше дерево життя має плодоносити. Стосунки з Богом і ближніми мають давати добрі плоди, про які читаємо в Слові Божому. Цей образ також відноситься до народу – як ми маємо молитися, вірити і вистояти у складному часі, зберегти єдність і нашу державу», — промовив до вірних єпископ.

Владика наголосив на важливості прозріння також і для нашого народу:

«Сьогодні ми просимо прозріння і для нашого народу. Чи знайде Господь у нашого народу віру, аби дати прозріння? Без Божого втручання нам не допоможе навіть зброя. Бог ніколи не хоче війни – це виключно справа гріха і людини. Бо Господь так само є Богом історії з тією самою силою та відвагою, як і раніше. Бог має побачити, що є кому дарувати нову країну і є з ким боронити край. Тут, в Старуні є джерело і криниця, з якої можемо черпати Божої мудрості. Тут Бог вислуховує нас заради великих мучеників і подвижників нашої християнської віри, як блаженний Симеон Лукач».

Згодом програма чувань продовжилася молитвами на оздоровлення, а також благословенням мощами священномученика Симеона Лукача та помазанням освяченим єлеєм. Молільники просили заступництва блаженного Симеона у часі молебню. Протягом чувань вірні мали нагоду приступити до Таїнства Покаяння.

Прямуючи до храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, що на горі, замість традиційної молитви Хресної Дороги, паломники гучно колядували на прославу Новонародженого Спасителя.

Найважливішою частиною молитовних чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Йосафат Мощич у співслужінні о. Юрія Сидіра, о. Володимира Лукашевського та душпастирів Івано-Франківської Архієпархії, Коломийської та Чернівецької єпархій.

Своїм співом Божественну Літургію супроводжував хор архікатедрального собору Воскресіння Христового під керівництвом п. Романія.

У своїй проповіді під час Літургії єпископ звернувся до паломників зі словами:

«Нам не потрібно багато якісних християн, які стануть світлом, сіллю та закваскою у грішному світі, що не пізнав Христа. Вони зможуть заквасити тісто цілого суспільства. Найважливішою залишається якість. Деякі християни виконують заповідь зі страху, щоб здійснити правильну інвестицію у своєму житті. Але ми мали б робити це не зі страху, а з любові до Бога, бо Він перший полюбив нас такими, якими ми є. Ми потребуємо Божих скарбів – Його слово, яке має здатність творити, зцілювати. Бог дає нам здатність бути співтворцями, адже коли промовляємо добре слово, ми маємо здатність наново створювати – благословляти. Ми маємо бути дуже обережними, поміркованими і з любов’ю в серці, коли ми промовляємо наші слова до рідних, близьких, друзів та сусідів. Бог закликає до інвестиції в Царство Боже, щоб маючи скарб, ми могли ним поділитися», — повчав єпарх.

На завершення події єпарх уділив Повний відпуст усім, хто виконав необхідні для цього умови. Натомість о. Юрій Сидір подякував запрошеному владиці за спільні моління та глибокі духовні роздуми та близькість до прочан. 

Насамкінець, усі присутні разом заколядували, прощаючись з Циклом Різдвяних свят, які завершаться празником Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.