Слава страстям Твоїм, слава довгому терпінню Твоєму, Господи!

З Євангелії від Марка:

«Коли ж настав вечір, Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, купивши полотно, зняв тіло Ісуса з хреста». (Мк. 15,42-43.46)

Усе завершилося. Учитель з Назарету сподівань не оправдав. Чуда таки не сталося, якого всі сподібалися. Бій, здається, програно. Залишилось багато запитань. Для чого це все заколотилось? Кому потрібний був цей кривавий фінал? Чи не вартувало було жити собі спокійно і нікому не перечити?

Мабуть, і на численному, але водночас скромному похороні Блаженного Симеона, не в одній душі вирували схожі думки. Але сьогодні ми усі є свідками того, що любов безсмертна. Так, її можна побити, обплювати і навіть розіп’ясти, але вона все одно воскресне.

У червні 2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив єпископа Симеона Лукача блаженним, а сьогодні в його рідному селі на його честь постає величний Центр паломника, в який з’їжджатимуться паломники не лише з України, але й з різних країн світу.

…«Дивні діла Твої, Господи..»… Гідні подиву і шляхи, якими йде людина до святості. Йде не тільки сама, а й веде за собою інших, заохочуючи їх своїм ставленням до віри, відданістю Богу, прикладом свого життя здобувати Царство Боже.

Молитва

Ісусе, допоможи від початку до самого кінця довіряти Богу і виконувати Його волю. Ісусе, допоможи перейти цей шлях навернення до кінця.

Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю…і нині…

Перетерпівший за нас страсті, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних!