Коли ми як християни думаємо про ідеальний шлюб, то не повинні виходити тільки з романтичних комедій. Але одне ми можемо взяти точно: ми повинні мати можливість подивитися дружині чи чоловікові в очі і сказати: «Ти доповнюєш мене».

«Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом» (Буття 2:21). Тобто в Адама було щось взято для того, щоб він міг з великим благоволінням прийняти частину самого себе. А також побачити себе, який до цього був лише наполовину завершеним, цілісним у своїй дружині

Ця повнота чоловіка і дружини є причиною, чому апостол Павло міг сказати, що любити свого чоловіка ― любити самого себе: «Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить» (Ефесян 5:28). Насправді двоє стають одним, а це значить набагато більше, ніж тільки прояв романтичних почуттів. Це означає, що вони стають однією плоттю.

Жити разом як одне ціле

Павло пише:

«Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою, бо ми – члени тіла його. Тим то покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки, і вони обоє будуть одне тіло. Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву.»(Ефесян 5: 28-32).

Що значить жити як одне ціле?

Одне тіло

Щоб зрозуміти це єдність, ми повинні побачити, як воно простежується ще з Буття 2: 21-24. Єдність одного тіла. Спочатку Бог створив Адама, але Адаму чогось не вистачало: «Не добре чоловікові бути самому». Навіть серед тварин «не знайшлося йому помічника» (Буття 2:18, 20). Отже, Бог створив відповідного помічника для Адама, і взяв це з тіла самого Адама (1 Коринтян 11: 8).

Коли Адам побачив Єву, він сказав: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка» (Буття 2:23). Отже, в Святому Письмі сказано, що саме з цієї причини «покине чоловік свого батька та матір свою, і пристане до своєї жінки, і стануть вони одним тілом»(Буття 2: 23-24; Ефесян 5:31). Оскільки вони одна плоть, то повинні стати одним тілом.

Одна місія

Єдність у шлюбі створює єдність у покликанні. Адаму було дано початкове покликання ― плодитися і розмножуватися, наповнювати землю і володарювати над нею, і це те, що він не зміг зробити в одноосібно (Буття 1:28; 2:18). Тому, для чоловіка була створена жінка (1 Коринтян 11: 9). На відміну від творінь, які існували, тільки жінка була відповідною помічницею для цієї роботи (Буття 2:20).

Один союз

Біблійна єдність вимагає, щоб людина відійшла з інших спільнот, зокрема, від батьків. Псалом 44 пояснює це так, що повинно бути приєднання до нового будинку: «Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого. І цар жадатиме краси твоєї, бо він ― твій пан, і йому кланяйся» (Псалом 45 (44): 11-12). Це говорить нам про те, що шлюбний союз відрізняється від розширених родових общин або спільнот. Починаються нові стосунки між головою і тілом. Таким чином, подружжя є основним цивільним інститутом. Це одна плоть.

Одна обітниця

Третє значення біблійного єдності ― сталість. Сам Ісус встановлює цей зв’язок: «Так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає» (Матея 19:6). Навіть для християн і церков, які визнають певні підстави для розлучення, розлучення ― це завжди трагедія, тому що він розриває тіло. Як і смерть, розлучення розділяє на дві частини, що належать один одному. Християни одружуються з обітницею на все життя і роблять все можливе, щоб шлюб тривав до кінця.

Одна любов

Шлюб ― це союз однієї плоті, є логіка любові. Як Павло говорить в Ефесян 5:28, любити чоловіка ― це любити себе. Ось чому так трагічно ненавидіти свого чоловіка чи дружину. Насправді це форма ненависті до себе. Жорстоке поводження з дружиною ― це насильство над собою. Зневажати чоловіка ― значить зневажати себе.

Проблеми, з якими стикаються пари, які живуть як одна плоть

Я думаю, багато, якщо не більшість, християн сказали б, що біблійна картина шлюбу дійсно приваблива. Це надихає. Але тоді чому це так складно?

Перша відповідь ― це, звичайно, гріх. Єдині кандидати на вступ до шлюбу ― грішники, і у них буде додатковий недолік в тому, що вони будуть жити поруч із іншими грішниками, працювати на інших грішників і дружити з ними. Окрім усього, гріховні і злі сили будуть турбувати і завдавати страждання, а також нападати на них впродовж усього життя. Життя на землі ― це боротьба: ««Чи ж то життя людини на землі не служба? Чи ж не як дні поденника, дні його?» (Іова 7:1), а наші шлюби існують тільки на землі.

Є певні і передбачувані проблеми, пов’язані з життям пари як єдиного цілого. Всі хороші консультанти з питань шлюбу знають, що потрібно говорити про проблеми, пов’язані з грошима і розширеної родиною. Вони попереджають про небезпеку занадто багато працювати або про те, щоб не проводити занадто багато часу з друзями або займаючись хобі. Це передбачувані небезпеки, і вони цілком реальні. Але кожна з них насправді повертається до питання про ідентичність: як ми собі уявляємо, що таке шлюб, і хто, як ми думаємо, ми такі.

Батьківські вплив

Вплив батьків, безумовно, зберігається після того, як пара одружується, але біблійне вчення про єдність шлюбу ясно говорить про те, що влада батьків повинна закінчитися, коли чоловік і жінка одружуються. Чоловік і дружина повинні продовжувати шанувати і поважати батьків і родичів, але вони також повинні відокремитися від них. Розширена сім’я не повинна ставати між чоловіком і дружиною або намагатися налаштовувати їх один проти одного. Таку пораду легше дати, ніж застосувати, але все починається з розуміння одиничності шлюбу. Чоловік і дружина ―це окрема сім’я.

Гроші

Те, як ми дивимося на гроші, залежить від нашого мислення. У шлюбі відбувається поділ, коли один партнер починає витрачати гроші, не звертаючи уваги на потреби іншого, і це відбувається тому, що вони все ще думають про гроші, як про щось «моє» і «твоє». А насправді гроші і речі тепер стали «наші» ― все в родині тепер спільне.

Робота

Щось подібне відбувається і з зобов’язаннями. В сучасному світі, особливо з порушенням чітких меж між робочим і неробочим часом, люди працюють довше, ніж будь-коли раніше. Завдяки своїм смартфонам вони працюють, навіть коли їдять, гуляють у парку і коли повинні спати. Але такий стиль роботи руйнує шлюб.

Біблійна єдність шлюбу означає, що шлюб ― понад усе. Християни повинні розуміти свою «роботу» як розширення і застосування культурних повноважень сім’ї, як один зі способів спільного множення, наповнення землі і заволодіння нею. Фактично це означає, що наша робота повинна підтримувати основну (і більш важливу) роботу нашого шлюбу і сім’ї. Якщо наша робота шкодить сім’ї, то вона шкодить нашому власному тілу.

Друзі

Нарешті, поговоримо про друзів. Хоча у чоловіків і жінок, природно, будуть свої друзі, і, як правило, вони будуть сильно відрізнятися, кордони все ж потрібно прокреслити чіткіше. Ми ніколи не залишаємося «одні» з друзями, але завжди є частиною нашого тіла. Таким чином, чим ми займаємося з друзями і скільки ми приділяємо цьому часу, повинно бути корисно і для нашого чоловіка, добре як для голови, так і для тіла.

Шлюб, якого ми всі бажаємо

Таке розуміння шлюбу є християнським, тому що воно виходить зі Слова Божого, і навіть більше того, воно християнське, тому що свідчить про Христа. У ньому живе самовіддана любов, яку Христос проявив до церкви (Ефесян 5: 25-27). Одружитися як християни ― вступити в життя вмирання для себе. Ані чоловік, ані дружина не можуть ставити власні бажання на перше місце. Вони повинні служити один одному і навчитися радіти в радощах свого коханого. Насправді, вони повинні розуміти, що процвітатимуть тільки якщо чоловік і дружина будуть зростати і процвітати. Вони отримають славу від слави своєї другої половини.

Християнський шлюб також свідчить про спілкування вірних із Христом. Усі благословення Христа тепер належать нам через союз із Ним (1 Коринтян 3: 21-23; Ефесян 1: 3). Ми настільки тісно ототожнені з Христом, що можемо сказати: «вже не я живу, але Христос живе в мені» (Галатів 2:20). Коли чоловік любить свою дружину, як Христос полюбив Церкву, і коли дружина підпорядковується чоловікові як Господу, тоді вони ― жива ілюстрація всього Христа.

Такий шлюб вказує на той великий шлюб в кінці історії: «І побачив я місто святе, Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого» (Одкровення 21: 2). Це вказує на великий шлюб, у якому всі ми, омиті і без єдиного плями і гріха, постанемо перед нашим вічним чоловіком в пишноті.

Це і є той шлюб, що знаходиться за межами навіть кращих земних шлюбів, якого ми всі так бажаємо.

Джерело: ДивенСвіт