Що відбувається, коли людина проклинає чи матюкається

Що відбувається, коли людина проклинає чи матюкається

29.10.2018

„Благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають“ (Луки 6, 28).

„Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений“ (Матея 12,36-37).

Слово — це не будь-яка звукова енергія. Це символічна дійсність, яка несе сама в собі, об’єднує в собі, реальність, яка виражається. Слово, що промовляє Святе Ім’я Ісуса, приносить присутність Ісуса. Слово благословення, приносить із самим собою благословення. І слова прокляття, матюки, якими ми зловмисно проклинаємо, лаємо, — не є пустим звуком (flatus vocis), але мають свої жахливі наслідки.

Ніхто, абсолютно ніхто не повинен проклинати, матюкатися. Хто проклинає, матюкається, той стає інструментом диявола. А прокляття — це не говорити лише зле, або говорити про когось погано, що є гріхом; це засудити когось або щось до знищення. Прокляття, матюки є тяжким гріхом.

Проклинати, матюкатися — це так, якби плював вгору. Першим, хто страждає від цього зла, є той, хто це робить. Прокляття, матюки — це плід серця далекого від Бога. Немає ніякого виправдання для віруючої людини, навіть, якщо в світі є всі підстави для того, щоб вона могла проклинати.

Святий апостол Яків повчає у своєму листі:

„Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним… Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаємо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким? Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати“. (Якова 3, 6;9-12).

Тому справа є зрозумілою та простою. Як джерело не може дати прісну і солону воду в той же час, так само віруюча людина, не може благословити Бог, а потім проклинати ближнього. Коли християнин має Бога у своїй душі та серці, він живиться Богом в Причасті та роздумує над Його Словом вночі і в день, неможливо, щоб з його уст виходили прокляття та матюки, тому що уста промовляють з повноти серця (Матея 12,34).

Ієром. Даниїл Дербаль

За матеріалами:dyvensvit

Останні новини

Відпустове місце у Старуні щомісяця приймає тисячі вірян, які прибувають молитися туди, де служив блаженний священномученик Симеон Лукач. Тут паломники...

«Отці Церкви говорили, що вдячність розширює людське серце. І коли хтось приходить до Бога і дякує за дар, який він уже отримав, то його серце наче...

У п’ятницю, 22 серпня, Відпустовий центр блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні розгорнув нову сторінку у своїй історії, зібравши тисячі паломників з різних куточків...

22 серпня, у день урочистого освячення храму Блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав передав для вшанування...

Сьогодні ми стали свідками освячення першої в Україні підземної християнської базиліки, яка у своїй архітектурі, у своєму мистецькому задумі, навіть у своєму будівництві, є великим гімном...

21 серпня владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, очолив нічні чування у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача. Подія стала духовним...