«З близькістю та любов’ю підтримуйте своїх священиків». Із таким коротким, але промовистим закликом Папа Франциск звернувся через Твіттер до вірних у суботу, 4 серпня 2018 р., в день спомину святого Жана Марії Віяннея, Пароха з Арс, Небесного покровителя парохів.

[su_pullquote align=”right”]Нагадаємо, що молитві за священиків Святіший Отець присвятив своє намірення на липень. Він зазначав, що «священики зі своїми чеснотами і вадами здійснюють своє служіння в різних сферах», а в хвилинах труднощів і можливого розчарування їх підтримує думка про те, «що люд любить своїх пастирів, потребує їх та покладається на них».[/su_pullquote]

Святий парох

Cвятий Жан Марія Віянея, небесний покровитель парохів, упокоївся 4 серпня 1859 року. Що зробило цього простого священика пастирем, відповідним до Божого задуму. Насамперед, він був дуже покірною людиною, але, водночас, усвідомлював, що як священик, є для своїх людей одним із найцінніших дарів Божого милосердя.

Святий парох з Арсу виглядав пригніченим безмірним почуттям відповідальності: “Якщо б ми добре зрозуміли, – говорив він, – ким на землі є священик, ми б померли; не зі страху, але – з любові”. Він усвідомлював, що був покликаний втілювати Христову присутність, свідчачи про її спасаючу благодать.

Святий Жан Марія Віяней часто відвідував хворих і родини, організовував місії і храмові празники, збирав пожертви на харитативні і місійні справи, дбав про красу храму, піклувався про сиріт, цікавився вихованням дітей, засновував братства і запрошував мирян до співпраці.

Споглядаючи щоденний життєвий приклад святого слід згадати про молитву перед Найсвятішими Тайнами, служіння Святої Меси та сповідь. Він був переконаний, що від Служби Божої залежить життєвий запал священика. “О, мій Боже, як же ж треба оплакувати священика, який відправляє Святу Месу так, ніби робить звичайну справу”, – взивав він.

Сила сповіді

Але найбільше святий Парох з Арсу прославився невичерпною довірою до Святої Тайни Покаяння, зробивши її осердям душпастирських турбот. Він проводив у сповідальниці інколи 16 годин протягом дня, підбадьорюючи засмучених, розпалюючи байдужих, змігши перемінити серця і життя багатьох людей. Невелике селище Арс на сході Франції перетворилося у великий шпиталь для душ. Священик казав, що найбільшою проблемою парохів є те, що душа притуплюється, звикаючи до стану гріха чи байдужості. Через те він практикував сувору аскезу, з постами та чуваннями, кажучи, що дає каянникам малу покуту, а решта сам робить за них.

Джерело:
vaticannews.va