“Ми надто мало часу проводимо з Богом. Півтори години на Літургії щонеділі і по п’ять хвилин зранку та ввечері. Три години на тиждень із Богом — це дуже мало, відносно тих 168 годин, які маємо”, — каже владика Венедикт Алексійчук.
Ми, греко-католики, маємо дивитися скільки часу інші присвячують Богові. Гляньмо на середньостатистичного протестанта. Вони біля чотирьох годин проводять у храмі. А для нас Служба Божа трохи більше години — це вже забагато. Віруючий юдей вранці в молитві проводить щонайменше півгодини і стільки ж ввечері. Якщо дивитися на мусульман, то в них величезний порядок молитов. Середньостатистичний мусульманин молиться 5-7 разів, щоразу присвячуючи молитві по 10-15 хвилин. Цю практику вони взяли від християн. Зараз у нас ця практика регулярної молитви збереглася лише в монастирях.
Молитва є дуже важлива для нас, щоб розуміти, як маємо жити. Ми зрідка задумуємося, що життя матиме кінець. Нам здається, що ми житимемо, якщо не вічно, то дуже довго. А наше життя
— надто коротке. Тому важливо, як ми його „вживаємо“, як використовуємо. Маємо дбати про те, щоб більше часу проводити з Богом. Це своєрідні інвестиції в наше життя. Тоді Господь нас просвічує, дає розуміння, що найважливіше в нашому житті.
Та коли ми не знаходимо часу для молитви, уникаємо її. Наприклад, зранку постійно спішимо і дуже рідко знаходимо час для молитви, а ввечері ми втомлені. Коли не можемо знайти час, щоб перебувати з Богом, то виникає питання, чи хочемо бути з Ним у вічності? Адже якщо ми тут не навчимося перебувати з Господом, коли ми не знаходимо цікавості, щоб перебувати з Ним, то якої вічності можемо очікувати?
Молитва — це нагода зустрітися з Богом, із цією Вічністю. Тоді реально і правдиво оживатиме наше життя. Гляньмо на приклад святих. Вони не були „штамповані“, а кожен із них — унікальний. Бо кожен із них пізнавав Бога і виконував свою унікальну місію.
Час у молитві — це не змарнований час, а навпаки, час, коли здобуваємо найбільше — усвідомлення того, як жити, що робити, кому допомагати, як допомагати.
У Бога завжди є рішення і відповідь. Коли наші стосунки з Богом будуть живі, то й життя наше оживатиме. Коли наша молитва стане на гідне місце в нашому житті, то й усе стане на свої місця.
Блаженніший Любомир часто цитував англійську приповідку:
„ Працюй так, ніби все залежить від тебе, а молися так, ніби все залежить від Бога“.
Які б ми не мали знання чи досвід, маємо пам’ятати, що це все з минулого, бо кожна ситуація — нова й унікальна. І лише зв’язок із Господом дає нам відповіді на багато унікальних питань. Тому маємо перебувати з Господом онлайн і пізнавати унікальну місію свого життя.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН