Відпустове місце у Старуні щомісяця приймає тисячі вірян, які прибувають молитися туди, де служив блаженний священномученик Симеон Лукач. Тут паломники переживають особливу зустріч з Богом — у молитовних чуваннях, роздумах про Господа та участі у Святих Таїнствах.
У п’ятницю, 29 серпня, рівно за тиждень після освячення першої в Україні підземної базиліки, у Відпустовому Центрі блаженного Симеона Лукача відбулися перші молитовні чування. Очолив їх Владика Йосафат Мощич, Єпарх Чернівецький УГКЦ.
Щомісяця, від початку повномасштабного вторгнення, учасники чувань моляться за мир в Україні та перемогу у цій війні. Цього разу у Старуні зібралися майже три з половиною тисячі прочан і близько п’ятдесяти священників.
Програма традиційно розпочалася у парафіяльному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після Вечірні вірні мали нагоду почути духовне слово владики Йосафата. Він наголосив, що Старуня стає новим місцем євангелізації та школою учнівства, де вірні навчаються практично застосовувати Євангеліє у своєму житті.
Єпископ підкреслив: щоб стати справжнім учнем, потрібно зупинитися. Бог показав приклад у сьомий день творіння, коли, відпочиваючи, не припинив діяти, а споглядав світ.
«Ми теж покликані час до часу взяти паузу, — зазначив владика, — аби подивитися на своє життя збоку і зрозуміти, чи йдемо у правильному напрямку».
За його словами, саме тому Господь приводить людей до Старуні — щоб вони могли призупинитися, проаналізувати власний шлях і відкритися на тишу, в якій промовляє Бог.
«Перше, що Він каже нам у тиші, — це те, що всі ми є Його діти, спадкоємці. І навіть коли ми падаємо у гріх, Господь не перестає нас любити. Він завжди дає шанс на навернення», — підкреслив проповідник.
Наприкінці свого слова владика закликав жертвувати ці чування за особисте навернення: «Бо коли Бог бачить щирий наш намір, Він завжди сприяє нашій переміні».
Далі молільники зібралися біля джерела Божої Матері Неустанної Помочі, де відбувся Чин освячення води. Звідти прочани вирушили на Хресну дорогу. Автором молитовних розважань став душпастир відпустового центру о. Володимир Лукашевський. Його тексти поєднувалися з прикладами життя блаженного Симеона Лукача, уродженця Старуні.
«Хресна дорога, — зауважив автор, — це молитва для тих, хто в дорозі. Вона зупиняє наші звичні кроки, щоб утома перетворилася на радість. Адже дорога Ісуса має свою ціну: у світі, де все обчислюється, безкорисливість коштує дорого».
Особливо промовисто пролунали слова під час Х стації — розпʼяття Ісуса. Отець нагадав, що гріх завжди оголює людину й залишає її беззахисною. Часто ми оправдовуємося дияволом чи спокусами світу, але насправді самі добровільно шукаємо нагоди до гріха. «Згрішити — легко, — сказав він. — Важче пережити стан наготи, який приходить після усвідомлення провини. І саме цей стан Христос бере на Себе, дозволяючи людям зняти з Нього останню одежу, аби показати: Його любов — повна, без залишку».
Після Хресної дороги молільники взяли участь у молитвах на оздоровлення, а також отримали благословення мощами священномученика Симеона Лукача та помазання освяченим єлеєм. Усі прочани мали змогу приступити до Таїнства Сповіді.
Найважливішою частиною чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку владика Йосафат Мощич очолив у співслужінні душпастирів Івано-Франківської Архієпархії, Коломийської та Чернівецької єпархій. Своїм співом богослужіння прикрасив хор парафії святих апостолів Петра і Павла зі Старуні.
У проповіді єпископ поділився своїми враженнями від підземної базиліки. Він зізнався, що це місце нагадує йому храм на Святій Землі, збудований у формі сльози там, де Ісус оплакував Єрусалим. «Тут, у Старуні, відчувається і сльоза Божа, і наша сльоза, що єднається в особах мучеників і героїв», — наголосив він.
Єпископ пояснив, що підземелля базиліки дозволяє залишитися наодинці з Богом, щоб відкрити серце, виплакатися за своїх рідних і за свій народ, а виходячи звідси — повертатися переміненим.
«Це місце дає нам досвід, — сказав владика, — досвід не лише страждання, але й Христової любові. А ніщо так не перемінює людину, як особистісний досвід».
Проповідник пригадав приклад блаженного Симеона Лукача, який у найважчі часи не зрадив ані своєї віри, ані свого народу. Його вірність і витривалість є закликом для наслідування. «Щоб дати світові Бога, ми повинні самі мати автентичний досвід зустрічі з Ним», — підкреслив єпископ.
Завершуючи слово, владика побажав, щоб благодатна земля Старуні наповнювала паломників цим особистим досвідом, але водночас закликав перевіряти: чи моя віра узгоджується з вірою Церкви? Він побажав усім отримати благодать — досвід радості, смутку й надії — у переконанні, що ми є улюбленими Божими дітьми.
Наприкінці Літургії єпископ уділив усім присутнім Повний відпуст. Опісля душпастир відпустового центру о. Юрій Сидір подякував владиці Йосафату за його близькість до прочан та глибокі духовні роздуми.
