14 Стація Гробу Господнього втілюється в унікальному мозаїчному панно, яке зі своєю творчою командою створював майстер мозаїки, священнослужитель УГКЦ о. Євген Андрухів.
Перед собою Ви бачите майстерне поєднання камінців, смальти та інших матеріалів у композиції, що творить єдиний богословський зміст та висвітлює подію з Євангелія – покладення Ісуса до Гробу.
Для створення даної композиції було використано три типи матеріалу:
- природний камінь: мармур, граніт, онікс, травертин – все це каміння майстри ріжуть, очищають від зайвого та згодом викладають з них образи;
- смальту – скло з домішками пігменту, що запікається в печах при визначених температурах;
- позолоту – скло, на яке наноситься сусальне золото (23 карати) і так само запікається.
Загалом у церковному, літургійному мистецтві спостерігаємо таку тенденцію – там немає жодного неочищеного матеріалу. Дерево, з якого виготовлені іконостас чи престіл, спершу зрізають, обробляють і аж тоді воно набуває літургійного значення. З камінням така ж історія – його добувають у скелі, після чого обробляють, і тоді воно може потрапити на мозаїку для творення ликів святих чи інших деталей мозаїчного панно.
Автор мистецького витвору розповідає, що, дивлячись на створену композицію, ми наче читаємо Євангеліє.
«У крипті ми розробили композицію покладення Христа до гробу. Праворуч ми бачимо Йосифа з Ариматеї, Івана Богослова і Никодима, який приніс миро, щоби намастити тіло Ісуса Христа. Ліворуч зображені жінки-мироносиці – Марія Магдалина, Богородиця і Марія – мати Івана. Нижня частина мозаїки – це земля, тобто земні люди, які по-своєму переживають смерть Христа. Зазвичай ми дуже драматично переживаємо такі події, бо вважаємо, що терпіння даються, щоб людину впокорити чи принизити. Проте, насправді терпіння ми отримуємо, щоб вдосконалитися», – зазначає автор.
Каміння проходить складний процес очищення та обробки, і аж після цього можна побачити його призначення – камінь творить обличчя Діви Марії. Так і людина – її остаточне призначення – вгорі, на небесах.
Померлий Ісус Христос, покладений у гріб, терпів та помер для того, щоб воскреснути. Концепція мозаїки – це концепція всього християнства. Суть життя кожного християнина полягає у житті, терпінні, смерті та воскресінні. Чому так? Тому що, коли християнин проживає життя, під час свого шляху він очищається. Християнин живе, терпить, очищає свою душу і в такий спосіб готується до Царства Божого:
Якщо подивитись на стелю мозаїчного панно, можна побачити, як за цією трагічною картиною поховання Господнього з неба спостерігають ангели, що символізують 9 хорів ангельських чинів.
Завершується мозаїчна композиція панорамою Єрусалиму, оскільки Христа розіп’яли за містом, він був виведений за межі Єрусалиму на гору Голгофу. І за допомогою скляних дверей ця панорама Єрусалиму переходить у панораму села Старуня. Ця деталь символізує те, що Ісус помер не тільки за євреїв чи мешканців Єрусалиму, але й за кожного з нас, що живемо на цій Землі.
